Уявіть собі місто, де вітрини магазинів були справжніми витворами мистецтва, які приваблювали погляди перехожих надовго. Їхній дизайн був схожим на печери Аладдіна, де всього було вдосталь і у самих несподіваних поєднаннях. Багато товарів можна було придбати у розстрочку, виплачуючи магазину щомісяця близько десяти карбованців – досить солідної суми на той час.
Життя було досить скромним, але цілком можливо було прожити місяць на суворій дієті, особливо влітку. Всередині магазинів завжди були черги, які нашим сучасникам видались би надто довгими, проте тоді година-дві у черзі вважалися цілком нормальним явищем.
Скільки коштували найнеобхідніші речі?
Газети тоді коштували дві копійки і були доступні майже кожному. Практично на кожному кроці стояли газетні кіоски, біля яких завжди було кілька чоловік. Газети брали і для читання, і для загортання покупок. Крім того, існувало кілька спеціалізованих книжкових кіосків та книгарень, де книжки коштували лише на порядок дорожче за газети. Кіоски пропонували також поштові марки, значки, художні листівки і набори сірникових етикеток.
Що колекціонували підлітки?
Кожний школяр міг похвалитися невеликою колекцією з чотирьох найпопулярніших предметів колекціонування: календариків, цукеркових фантів, поштових марок і значків. Крім того, меншою мірою колекціонували старі монети і купюри, яких на Закарпатті з його бурхливою історією було чимало. Під час перерв між уроками школярі часто присвячували час обміну колекційним матеріалом.
Скільки коштувало відпочинок у кіно?
Денний сеанс коштував 10 копійок, вечірній – 20. Постійно заповненими були два міські кінотеатри «Москва» і «Комсомолець». Крім того, позаду готелю «Ужгород» працював літній кінотеатр просто неба. Також кіно крутили у міському будинку культури на східній окраїні міста. Були ще сеанси у будинку культури профспілок і у Будинку офіцерів. Зали були заповнені, на найбільш популярні стрічки увечері могло не бути квитків.
У контексті теми нагадаємо про ужгородська школа мистецтв підкорює серця глядачів звітним концертом «Подих весни».