12 квітня відбулося урочисте відкриття фотовиставки “Пласт Закарпаття 1920-1930 років”, де усі охочі змогли поспілкуватися з дослідниками історії закарпатського Пласту та пластунами станиці Ужгород та насолодитися чудовими ретро-світлинами.
Подія відбулася у галереї Ужгородського замку. Працівниками Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького були зібрані унікальні світлини, на яких зафіксовано дозвілля пластунів нашого краю майже століття тому. Захід відбувся у рамках відзначення Дня Першої Пластової Присяги.
Починаючи з 20-х рр. ХХ століття українська скаутська організація набуває популярності на всій території сучасного Закарпаття. У цей період часу з’явилися гуртки у багатьох містах сучасного Закарпаття, а саме в Берегові, Ужгороді, Мукачеві, Перечині, Хусті, Тячеві, Рахові та Великому Березному. Кількість пластунів на зламі десятиліть сягала близько 1000 осіб.
Пласт на теренах Закарпаття сприяв формуванню національної свідомості та патріотичних почуттів у молоді, сприяв розвитку фізкультури та культури загалом. Один з великих прихильників Підкарпатського «Пласту», письменник Василь Ґренджа-Донський 1926 року навіть написав п’єсу «Сиротина», у якій дійові особи пластуни. А Спиридон Черкасенко наприкінці 1923 року написав «Гімн закарпатських пластунів», що досі використовується в організації.
Пласт у Чехословаччині працював у складних політичних та економічних умовах, коли український національний рух стикався з опозицією чеських та словацьких націоналістів. Тим не менш, організація активно проводила виховну роботу серед молоді, організовувала табори, збори, екскурсії, спортивні заходи та культурні заходи. Українські скаути у Чехословаччині виконували важливу місію у збереження та розвитку української культури та мови серед молодого покоління українців на цих теренах.
За період діяльності організації у 20-30 рр. ХХ століття було проведено безліч вишколів, таборів та різних акцій. Починаючи від Великого Березного, Сваляви, Хуста й аж до Кобилецької Поляни та Ясіня. Перший пластовий табір відбувся на Говерлі 2–11 серпня 1922 року. Його учасниками були пластуни з Берегова. Учасників табору було 16. Вони через село Богдан піднялися на найвищу гору українських Карпат — Говерлу. Тому, вважаємо, що 1922 року Говерла вперше побачила закарпатських українських пластунів, де був присутній один з організаторів «Пласту» на території Підкарпатської України Остап Вахнянин, якому також присвячено частина виставки. Частина знімків, що представленні у галереї були зроблені під час пластових таборів в околицях сіл Тур’є-Ремети та Королева.
Історія міжвоєнного «Пласту» закінчиться того самого дня, що й історія Карпатського України. Пластуни в березні 1939 року візьмуть в руки зброю та підуть боронити Карпатську Україну. Історія Красного Поля в їх іменах: Івана Костя, Михайла Козичаря, Івана Поповича, Юрка Пекаря, Осипа Шкіряка, Івана Андрейчика, Емериха Юду, Михайла Теґзу, Івана Рака, Івана Таласа та інші.
З представленими фотографіями цього періоду, що зберігаються у фондах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького та приватних колекціях закарпатських пластунів, можна ознайомитися у галереї замку до 12 травня.
Віталій Варга, ст. науковий співробітник відділу
новітньої історії та Меморіального музею-кімнати Августина Волошина.
