Рішення про створення “Платанової алеї” ухвалили 28 березня депутати на сесії Ужгородської міської ради. За рішення проголосувало 29 депутатів із 31, що зареєструвалися на сесію.
Відповідним рішенням погоджено створення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення «Платанова алея» орієнтовною площею 1,0 га від транспортного мосту до площі Євгена Томенчука.
Разом із тим, 4 платани, що зростають на згаданій ділянці, не внесли у перелік таких, що відносяться до Платанової алеї, позаяк вони зростають на приватній земельній ділянці.
Схваленню відповідного рішення передувала реакція громади та колективне звернення містян до Ужгородської міської ради з вимогою захистити платани від імовірного знищення. Взимку на Слов’янській набережній було здійснено обрізку 4-ьох платанів. Пізніше з’ясувалося, що ці дерева зростають на приватній території, власник якої і вдався до радикального кронування.
Аби убезпечити від такої долі решту платанів, що зростають у межах ділянки від транспортного моста до Боздоського парку, активні ужгородці зареєстрували колективне звернення до міської ради за порятунок та збереження Платанової алеї, розповіла у коментарі Varosh ужгородка, ініціаторка звернення Дзвінка Білоног. За її словами, за кілька днів під зверненням підписалися 1217 ужгородців, після чого його передали у міську раду.
Одночасно з тим, ГО «Форза» спільно з науковцями біологічного факультету УжНУ на волонтерських засадах також підготували наукове обґрунтування створення парку-пам’ятки мистецтва місцевого значення «Платанова алея».
Звернення підписали 1217 ужгородців
Після нинішнього позитивного голосування за створення Платанової алеї матеріали мають бути направлені до Закарпатської ОВА для здійснення заходів з оголошення об’єкта природно-заповідного фонду місцевого значення «Платанова алея» згідно з вимогами Закону України «Про природно-заповідний фонд України», йдеться у рішенні міської ради.
Разом із тим, під час сесії було озвучено наміри про підготовку Департаментом міської інфраструктури охоронних договорів на 4 платани, які вже були обрізані, розповіла Дзвінка Білоног. Аби забезпечити подальшу недоторканність цих дерев, документи також мають бути підписані власником земельної ділянки, на якій зростають платани.
Один із платанів після “кронування”