“Цей проєкт — фіналізація резиденції, яка відбувалася три тижні в Ужгороді. Вона планувалася, як міжнародна, але через карантин обмежилися тільки українськими командами. До нас доєдналися двоє фахівців з Європи. Працювала українська студія медіамистецтва (художники, які створюють 3D-mapping)”, — розповіла Ольга Сагайдак.
За її словами, 3D-mapping — це аудіовізуальні перформанси, які демонструють на будівлі в міських просторах певні художні композиції або проєкти, створені саме для цього місця. 3D-mapping створюється для конкретної будівлі.
На тритижневій мистецькій резиденції “Transcarpathia: Inside&Outside” (“Закарпаття з середини і ззовні”) працювали 9 художників та художниць із Ужгорода, Одеси та
За її словами, художники вивчали технології сучасного медіамистецтва: доповнену та віртуальну реальність. Разом із ними працювали фахівці цих технологій. Вони мали познайомитися з проблематикою регіону.
Над проєктом працювали 4 групи: одна вивчала взаємодію з Румунією (питання екології та етнографії), друга — з Чехією та Словаччиною (питання урбаністики та архітектури), третя — з Угорщиною (питання мультикультурності, взаємних культурних впливів), четверта — з Польщею (питання взаємних впливів).
“Досвіди, які групи здобували, розвідки, які вони робили, лягли в основу проєктів віртуальних, які ми сьогодні (19 червня, — ред.) презентували. Фінальна точка — світлове шоу на будівлі Ужгородської хоральної синагоги (Закарпатська обласна філармонія, — ред.)”, — каже Іванна Скиба-Якубова. Його розробили київські художники, які використовували напрацювання цих чотирьох художніх груп.
Світлове шоу, за словами організаторки проєкту, тривало близько години.
