Погляньте на ці фото — так зараз виглядає місцева спортмайданчик. А поряд — своєрідний проєкт того, яким вона могла б бути, якби місцева влада справді займалась розвитком спорту, а не лише звітувала про це.
Колись ці об’єкти спорту будували з великим ентузіазмом, а тепер вони просто існують собі, вже відслуживши свій вік. І хоча іноді їх трохи підлатають, загальний стан справ не змінюється: ані нових проєктів, ані суттєвого ремонту. Єдине, що змінюється — роки.
Тут хочеться запитати: скільки ще років треба нашим дітям тренуватися на занедбаних майданчиках? Чи хтось наважиться вкладати гроші не тільки у передвиборчі обіцянки, а й у справжню спортивну інфраструктуру?
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що ужгородський ліцей «Інтелект» долучився до ініціативи підняття Прапора Надії.