Модераторка літературного вечора Євгенія Напуда поспілкувалася із Тарасом Прохаськом про українську літературу до повномасштабного вторгнення в т.ч. про книгу «Бо є так», а також про літературу, яка пишеться сьогодні, про відчуття війни, про те, як змінюється життя людей, міст та всієї країни.
«Я переконаний, що ця війна потребує особливо багато читання літератури, розмов говоріння. І не тільки фіксації, і не тільки в тому, щоб рефлексувати над свої почуттями тепер, а заради того, щоб існувати. Тому що ця війна є принципово проти існування, проти української літератури, української культури, української мови і українського способу сприйняття світу. І тому нам потрібно триматися за тексти українською, за те, щоб говорити українською мовою собі про себе і про те, що твориться в світі. Війна йде саме проти того. Зрештою, українська література є однією з причин цієї війни. Бо ця війна проти української ідентичності, а українські письменники намагалися цю ідентичність підмурувати. І як виявилось, за 30 років досить вдало. Бо є розуміння, що українська держава є . І ми маємо дуже сильно, що втрачати. Ця війна проти української сутності, проти життя», – зауважив Тарас Прохасько під час розмови.
На заході були зачитані тексти зі збірки есеїстики «Так, але…», за яку в 2019 році письменник отримав «Книгу року BBC», а у 2020 році за неї став лауреатом Шевченківської премії. Також Тарас Прохасько презентував крайню книжку «Бо є так», до якої увійшли вибрані твори від раніших до новіших творів. Це тексти, які Тарас Прохасько писав упродовж 10-ти років. Груба книжка короткої прози збудована за взірцем клепсидри – водяного годинника. Десять років досвіду пізнання розпорошені у кількох десятках нотаток, кількох тисячах речень. Читаючи їх, можна всіляко поводитися із часом. Залежно від налаштування струменя. Пропустити через себе на повну силу впродовж кількох днів; випускати мало не по краплі впродовж кількох років… Або віднайти якусь власну ненормальну гру з ритмом закручування і відкручування годинникового краника.
Організатор заходу – Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека ім.Ф.Потушняка. Подія відбулася в рамках роботи Літературної мережі проєкту «Підтримка внутрішнього культурного діалогу в Україні», за ініціативи Міжнародної літературної корпорації Meridian Czernowitz. Проведення цього проєкту стало можливим завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).
