Щоб обговорити критичну ситуацію з обрізкою дерев, зокрема на кількох ділянках, ужгородки Євгенія Мучичка та Дзвенислава Білоног звернулися до Держекоінспекції.
Як представниці ініціативної групи із захисту дерев в Ужгороді, вони зустрілися з в.о. начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Василем Донбаєм, розповіла Дзвенислава Білоног.
Найперше цікавилися долею дерев на трьох локаціях: видаленими липами на Володимирській 4-6/Репіна 9, кронованими софорами на перехресті вул. Володимирська–Свиди, та вирубкою/кронуванням дерев на вул. Чорновола, 9.
“Кронування” дерев в Ужгороді
За її словами, на зустріч вирушили, позаяк питання неякісного догляду за зеленими насадженнями у місті набуває системного характеру, і це можна прослідкувати на більшості локацій у місті, де вдаються до обрізки дерев. Утім Дзвениславу та Євгенію насамперед цікавили саме згадані вище локації: виявивши свого часу там випадки варварського обрізання дерев, вони зверталися з цього приводу зі скаргами до вповноважених органів та установ.
“На мій запит стосовно ситуації на Чорновола, 9, де було видалено кілька дерев, а ще кілька — обрізали до стану припинення росту — в міській раді відповіли, що вони не володіють інформацією, хто здійснив обрізку. Припускаю, якщо надіслати відповідні запити по кожній з локацій міста, де так повелися з деревами, найімовірніше, ми б отримали такі ж самі відповіді. Але навіть якщо можна встановити ініціатора, то доцільність радикальної обрізки вам ніхто не пояснить”, — сказала Дзвенислава Білоног.
Спільно виробити алгоритм дій для захисту дерев
Розповідає: після факту обрізки дерев на вул. Чорновола комісійне обстеження Держекоінспекції визначило збитки у розмірі близько 5 тис. гривень. За словами Дзвінки Білоног, порівняно з тим, якої шкоди завдає насадженням таке обрізання, штрафи виглядають мізерними. Така ситуація склалася через те, що при розрахунку збитків держінспектори керуються таксою для обчислення, датованою ще 2012 роком.
“Це неадекватні суми за таке поводження. Безпідставно видалені, знищені до стану неприпинення росту дерева вже ніхто назад не поверне. Кількість населення, автотранспорту в місті відчутно збільшилася. Зелені насадження — це не просто про красу, а про реальний функціонал, щоб ми елементарно мали чим у місті дихати”, — каже Дзвенислава.
Наслідки обрізки дерев
За її словами, й нинішня зустріч в Держекоінспекції, і загалом робота ініціативної групи із захисту зелених насаджень — це спроба спільно виробити якийсь алгоритм дій, який дозволить дбайливіше ставитися до дерев як до важливого елементу міського простору.
Серед іншого, Василь Донбай запропонував розглянути ідею залучення громадських інспекторів, які могли б виходити на місце, проводити обстеження дерев перед обрізкою і потім також контролювати вже відповідні роботи.
“Треба шукати формулу, за якою люди теж зможуть долучатися, тому що я бачу, що містяни пишуть звернення, цікавляться станом справ із деревами в місті. Хтось більш активно, хтось менше, але багатьом небайдуже. Саме про це ми й говоримо: що треба реагувати. Можливо, провести якийсь круглий стіл із залученням представників міської ради, містян, екоінспекторів, арбористів. Висаджувати дерева — це добре, але нове посаджене дерево буде спершу довго рости, поки не почне допомагати місту. Тому треба належно поводитися й опікуватися тими, що вже маємо. Тим більше, що зараз є маса фахової професійної літератури про правильний догляд за зеленими насадженнями. І нею вільно можуть послуговуватися підрядні організації”, — каже Дзвінка Білоног.
Тим часом справу щодо вирубки й кронування дерев по вул. Чорновола, за її інформацією, передали в правоохоронні органи. Там мають встановити, хто був ініціатором зрізання, здійснював його та має за це сплатити штраф.