Ярмарки, благодійні кінопокази та фото за донат: як волонтерять студенти УжНУ

У час повномасштабної війни, яка триває вже 23 місяці, українське суспільство невтомно підтримує своє військо. Волонтерство стало важливим механізмом допомоги та підтримки тих, хто перебуває на передовій.

Не залишаються осторонь й студенти найбільшого вишу краю — Ужгородського національного університету (УжНУ), які волонтерять з перших днів повномасштабного вторгнення: організовують благодійні заходи, збирають гуманітарну допомогу, беруть активну участь в соціальних проєктах.

Такі ініціативи не тільки допомагають війську, але об’єднують студентів, формуючи генерацію майбутніх змінотворців.

Студентський рекорд виготовлення окопних свічок

(навчально-науковий інститут хімії та екології УжНУ)

Студенти та викладачі навчально-наукового інституту хімії та екології УжНУ (ННІХЕ) почали виготовляти окопні свічки ще на початку минулої зими, об’єднавшись з Молодіжною радою при Закарпатській ОВА. Цей невеликий вогник, як зізналися студенти, став їхньою спробою принести трохи затишку та світла в життя військовослужбовців.

Про цю ініціативу розповів голова студради інституту Олександр Лендʼєл. За словами хлопця, ідею втілили на прохання друзів та рідних, які перебувають на передовій.

“Окопні свічки – це не тільки про тепло, це й символ, який може подарувати спокій тим, хто на війні. Ми розуміли, який об’єм роботи нас чекає, тож зібрали немаленьку команду, склали план дій та почали день за днем виготовляти свічки в чудовій атмосфері, де кожен виконував свою роботу” — розповідає Олександр Ледʼєл.

Студенти використовували якісні матеріали для створення такої продукції, тому обрали високоякісний віск, який не лише гарантує тривале горіння, але і є екологічно чистим. В підсумку, свічки вийшли ще й естетично привабливими, щоб згодом порадувати очі військових.

Процес виготовлення свічок – нелегкий, і включав, за словами волонтерів та волонтерок, багато етапів. Перший з них – ретельний відбір матеріалів, які закупляли завдяки пожертвам меценатів та зборам коштів в університеті. Другий етап – виготовлення картонних лекал. Їх студенти разом з викладачами нарізали різної довжини та ширини, щоб розподілити по заздалегідь підготовлених бляшанках та створити гніт.

Варіння воску – відповідальний крок. З матеріалом варто поводитися дуже обережно: варити за правильної температури та постійно помішувати, щоб не довести до кипіння. Інакше – віск підгорить і не буде придатним для створення свічки. Далі отриману масу розливають по формах та чекають, допоки він охолоне.

“Тривалість горіння такої свічки залежить від її розміру та кількості воску. Одного разу ми провели експеримент: запалили один гніт і спостерігали за часом його горіння. З’ясувалося, що створена свічка може горіти більше 5 годин, тому це досить ефективне та довготривале рішення, щоб зігріти військових”, – запевняє Олександр Ленд’єл.

Протягом двох місяців волонтерам та волонтеркам вдалося виготовити понад 1500 окопних свічок, які через Закарпатську ОВА були передані на різні ділянки фронту.

Збір коштів на благодійному ярмарку

(філологічний факультет)

День захисників і захисниць України студенти філологічного факультету УжНУ провели благодійний ярмарок перед головним корпусом університету. Мета — збір коштів на підтримку другого аеромобільного батальйону 81-ї аеромобільної бригади, де служив філфаківець Микита Пацаловський.

Військовий, відомий під позивним “Малий”, сьогодні другокурсник кафедри журналістики. На початку повномасштабного вторгнення служив у десантно-штурмових військах та взяв участь у бойових діях на сході України. Був поранений у бою з ворожим танком, Микита демобілізувався та вступив до УжНУ, де зараз вчиться і мріє стати військовим журналістом. Про побратимів не забуває: часто розповідає про них одногрупникам та викладачам, що і стало головним мотивом проведення ярмарку.

“Сьогодні немає такої людини на факультеті, яка б не знала Микиту. Якось ми із моїми товаришами почули, як він розповідав про своїх побратимів, які потребують допомоги. Ми не могли залишитися осторонь. Порадилися зі студентами з інших курсів та почали домовлятися про організацію благодійного ярмарку”, — каже Михайло Коштура, голова студради філологічного факультету.

Студенти з запалом підійшли до організації ярмарку, долучилися й представники інших факультетів. На прилавках можна було придбати випічку, зокрема з передбаченнями, а також напої та вироби ручної роботи: доробки з бісеру, квіти та шопери.

Михайло Коштура пропонував фото за донат, він вирішив скреативити та представити таке, що за його словами, всі дуже полюбляють — фотосесію.

“В день ярмарку я вирішив фотографувати охочих за будь-який донат. Щоб привернути увагу, на спину наклеїв папір з написом “Фото за донат”. Замовлення збирав на всій території ярмарку! Їх було дуже багато, навіть не очікував такого. Фотографував студентів, викладачів та навіть те, що продавали. Такою ініціативою загалом дуже задоволений, оскільки тільки за фото вдалося зібрати чималу суму грошей”, — каже Михайло Коштура.

Цікаво, що впродовж ярмарку доступними були й пісні на замовлення, які виконували студенти кафедри журналістики. Лунало багато пісень українських виконавців, які підтримували загальну патріотичну атмосферу навколо. До співів долучалися всі присутні, тож донати лилися рікою.

Насамкінець провели аукціон. Головний лот – прапор України з підписами військових другого аеромобільного батальйону 81-ї аеромобільної бригади.

Загалом на благодійному ярмарку вдалося зібрати 22 тисячі гривень, які передали на потреби цього підрозділу.

Про предметну допомогу майбутньому реабілітаційному центру

(факультет суспільних наук)

Ця історія розпочалася збором коштів для військових, але завершилася зовсім по-іншому.

З вересня по жовтень студенти факультету організовували різні університетські заходи для збору коштів: зустрічі першокурсників, День політолога, благодійні ярмарки. Цікавий флешмоб реалізували на виборах голови студентської ради факультету. Кожен, хто віддав свій голос, вносив благодійний внесок від 5 і більше гривень.

“Всі заходи, які ми організовували, робили виключно заради збору коштів, щоб опісля надіслати їх військовим або витратити на потреби того чи іншого підрозділу. До Дня студента вдалося зібрати більше ніж 16 тисяч гривень. Спочатку думали, що назбираємо навіть на дрон, але цих грошей, звісно, не вистачило, – запевняє Віктор Пилипчук, голова студради факультету суспільних наук.

Збори коштів в соціальних мережах вирішили навіть не афішувати, бо впроваджували таку ініціативу без зайвих обговорень чи суджень, лише з наміром допомогти. Після того, коли порахували гроші, звернулися до викладача факультету за порадою, куди ж все-таки можна їх спрямувати. Той надав контакти директорки обласного госпіталю ветеранів війни.

Як з’ясували пізніше, в медзакладі невдовзі планували відкрити реабілітаційний центр для військових, які отримали фізичні поранення та психологічні травми на фронті. Тож студенти закупили те, що потребував центр: комплекти гумових джгутів, гантелі різної форми, терапевтичні резинки та пластилін, еспандери, аплікатори, м’ячі та інші речі.

“Пізніше, на Різдво, ми з групою відвідали військових, які на той час ще лікувалися в шпиталі. Особисто подякували їм за захист країни та пригостили солодощами, які приготували напередодні. Ми були неймовірно щасливі, що змогли принести трохи радості нашим захисникам”, – розповідає Віктор Пилипчук.

Зараз реабілітаційний центр вже функціонує та допомагає військовослужбовцям відновити своє здоров’я.

Факультетами також об’єднуються

Бувають вечори, коли хочеться в спокої подивитися улюблений фільм. І це бажання студенти перетворили на ініціативу, завдяки якій збирають кошти на ЗСУ.

Відтак вже вкотре організовують благодійний показ фільмів у студентському просторі “Aura Academica”. Переглянути фільм можуть всі охочі студенти за вільний донат.

Останнім благодійний показ відбувся тут в жовтні. Тоді один із вечорів студенти присвятили перегляду стрічки “Снайпер. Білий ворон” українського режисера Мар’яна Бушана.

Такий фільм обрали неспроста. Як зазначають студенти-математики, які влаштовували вечір, хотіли дізнатися, що таке війна очима військового. У фільмі розповідається про пацифіста з Горлівки (Донецької області), куди ще у 2014 році прийшла війна. Сам головний герой спочатку не вважає цю війну своєю, але потім вирішує боротися проти ворогів і стає українським снайпером-добровольцем.

“Я обожнюю, коли ми зі студентами збираємося для перегляду фільму. Це насправді дуже зближує, тому що кожен проживає кіно по-особливому. У такі моменти можна поговорити з людиною, заспокоїти, і врешті-решт зрозуміти її світогляд. Крім цього, поєднуємо це зі збором коштів, до чого до речі долучаються всі без винятку. Я впевнений, що цю ініціативу ми продовжимо і надалі”, – зазначає Станіслав Скородняк, голова студради факультету математики та цифрових технологій.

В результаті, за перегляд зібрали 5000 гривень, які передали Руху підтримки закарпатських військових. Таку ініціативу планують продовжувати до самої перемоги.

Запевняють, що студенти іншого факультету вже готують нову кінострічку до показу, а зробити його хочуть більш масштабним. Іншого разу запросять не тільки студентів, а й всіх охочих ужгородців.

За останній рік ужнівці втілили значну кількість проєктів, допомогли багатьом воїнам та не збираються зупинятися на досягнутому.

Випробування війни тривають, тож зусилля кожного як ніколи важливі. У планах активних студентів —  нові ініціативи для збору коштів та підтримки військових.

Мирослав Лисович, студент відділення журналістики УжНУ