В Ужгороді стартував черговий курс студії вишивки “Косиця”, що діє при Закарпатському музеї народної архітектури та побуту. Це вже восьмий набір студії, і на цей раз він має назву «Моя заспульниця».
Впродовж курсу вишивальниці Вікторія Співак та Галина Мунчак навчатимуть усіх, хто виявив бажання, вишивати традиційну сорочку, яка побутувала у тереблеріцьких долинян, розповіла Тетяна Сологуб-Коцан.
«Студія «Косиця» діє вже 8 років, тут ми популяризуємо вишивальне мистецтво і вчимо відтворювали автентичні сорочки, які носили наші предки. Цього разу курс називається «Моя заспульниця». Заспульниця – це сорочка, яка була традиційною для мешканців долини річок Тереблі та Ріки у Тячівькому, Хустстькому та верхів’ї Міжгірського району», – розповіла Тетяна Сологуб-Коцан.
За ї словами, заспульниця відноситься до одного з найдавніших типів сорочок, вона є довгою – так званою «довганею». Характерним для заспульниці оздобленням є вишивка на рукаві у вигляді великого прямокутника, який займає майже всю площину рукава.
«Саме цей вишитий прямокутник і називається заспульницею, відповідно, таку назву має і сама сорочка», – розповіла Тетяна Сологуб-Коцан.
Майстрині Вікторія Співак та Галина Мунчак, дослідивши взірці сорочок, які зберігаються у фондових колекціях Ужгородського скансену, розробили схеми вишивки, за якими надалі працюватимуть учасниці курсу.
«Наразі у нас відбулося перше вступне заняття, де кожна учасниця могла побачити музейні експонати, обрати для себе орнамент із представлених сорочок. Надалі студійці отримують відповідні схеми, а на подальших заняттях студії – навчаються техніці вишивки, освоюють оздоблювальні шви. Таким чином, за час курсу кожна з учасниць створить свою оригінальну автентичну вишиту сорочку власними руками: від покрою – до завершального етапу зшиття сорочки», – розповіла Тетяна Сологуб-Коцан.
