Якщо цікавість і допитливість до української літературної класики сильніша за липневу спеку – 37 градусів у тіні, – можна зробити безліч відкриттів про неї і про себе. Саме так і сталося з ужгородцями, які минулої суботи взяли участь у навкололітературній грі, організованій подкастом «ПереФарбований лис».
Його співавторки, освітянка Валентина Мержиєвська та психологиня Марія Діденко, поєднали механіку популярної рольової гри «Мафія» із сюжетною лінією роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це дозволило учасникам не лише проаналізувати життєві стратегії персонажів твору, але й власні, а також усвідомлено обрати, які з них залишити. Учасники мали змогу переграти сюжет, надавши персонажам вільного волевиявлення та позбавивши їх ролі «жертв обставин». Це дало можливість поглянути на «забронзовілу» літературну класику свіжим оком і відкинути упередження, що могли залишитися зі шкільних часів.
«В Ужгороді ми зіграли не одне, а два кола – хоча зазвичай граємо тільки одне. І обидва рази мирним вдалося перемогти і селяни успішно повиганяли розбійників», – резюмує Валентина.
Авторки подкасту вже не вперше спостерігають, як охоче гравці вживаються в образи персонажів роману, часто забуваючи про свою «мафіозну» роль. Дійсно, чи може людина, яка вживає алкоголь, грабує чи ледарює, бути мирним мешканцем? І чи може щира дівчина із золотим серцем «прокидатися по ночах» і «стріляти»? Це змушує задуматися про те, як часто ми оцінюємо людей поверхнево та діємо стереотипно.
Окрім цих рефлексій, гра в Ужгороді відзначилася ще однією особливістю. Учасники змогли не тільки проаналізувати життєві стратегії персонажів, але й усвідомлено обрати, які з них залишити у власному житті. Вони мали змогу переграти сюжет, надавши персонажам більше свободи та позбавивши їх ролі «жертв обставин». Це дозволило поглянути на класичний твір свіжим оком і відкинути шкільні упередження.
Навкололітературна гра в Ужгороді
«На першому колі вийшло так, що родина Галі, Максима і Явдошки фактично винищила родину Чіпки, Оришки й Мотрі, тобто у нас вийшла справжня кланова боротьба», – ділиться Валентина. – «А персонажі, які не належали до певного роду, як, приміром, Грицько, були сам-на-сам і просто-таки відчували «битву кланів». Це було так незвично, таке рідко трапляється!»
Валентина Мержиєвська і Марія Діденко
У романі, який спочатку називався «Пропаща сила», Панас Мирний дуже влучно відтворив переживання людини з алкогольною залежністю та тих, хто перебуває з нею у співзалежних стосунках. Це аспект, який навкололітературна гра також добре підсвічує, і що добре відчувають гравці незалежно від регіону, куди завітає «ПереФарбований лис». Цього року проєкт розпочав уже другий тур навкололітературних ігор, і стартував саме в Ужгороді.
На даний момент розроблено 5 літературних ігор, і кожна, зіграна вживу, є унікальною, як театральний спектакль. Стати режисером такого дійства може кожен бажаючий – Валентина Мержиєвська та Марія Діденко розвивають спільноту амбасадорів «ПереФарбованого лиса», діляться всіма необхідними матеріалами та тонкощами проведення ігор. Вони також зазначають, що такі ігри, окрім інтелектуальної складової, мають сильний потенціал для створення спільнот, що є надзвичайно важливим в умовах війни.
Учасники навкололітературної гри в Ужгороді