У першій частині виступу зірка театру презентував глядачам фрагменти зі своїх вистав різних років і режисерів – «Момент кохання», «Ассо та Піаф», «Три товариші», «Прекрасний звір у серці».
Левова частка творчого вечора – це монологи-спогади: враження від навчання на актора, усвідомлення щастя бути учнем самого Олександра Довженка – легенди української кіноіндустрії, як захоплено зазначив, «до величі якого притулився своїм живим часом», про Майдан і «голос Майдану», яким пана Нищука називають, період на посаді міністра культури України, повернення до рідного Національно академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві, а також роздуми про призначення митця.
Уже не вперше Євген Нищук в Ужгороді – з цим містом його пов’язують й особливо щемливі спогади: до сліз вразили глядачів зізнання про кохання, про вже покійну дружину пана Євгена – Оксану, теж артистку театру, про їхні мандрівки ще студентами до Ужгорода, де, зокрема, живе її сестра, прогулянки романтичними локаціями міста.
Більшість виступів супроводжувалися відеорядом, митець декламував й авторську поезію.
Також під кінець творчого вечора пан Євген запросив глядачів до живого спілкування, за найцікавіші запитання дарував книги.
