Про це в соціальній мережі повідомив депутат Ужгородської міської ради, а нині – військовослужбовець ЗСУ Олександр Волосянський.
“Під час відпустки прийшов на комісію з охорони культурної спадщини міської ради і з подивом дізнався, що там проштовхують дозвіл на будівництво ліфту на пл. Театральній. Ліфт хочуть збудувати із зовнішньої сторони будівлі – на площі, щоб доставляти відвідувачів до приміщень над пасажем. При цьому перекриють частину самого пасажу”, – написав О.Волосянський.
З його слів, “власником є один з обласних депутатів ОПЗЖ, який пов’язаний з Льовочкіним”. За наявною інформацією, йдеться про одіозного депутата від медведчуківської “Опозиційної платформи – За життя” Владислава Каськіва, який, з-поміж іншого, в інтересах третіх осіб незаконно скупив землі на Боржавському хребті під будівництво там мегакурорту.
Не доводиться сумніватися, що вказана ініціатива є співвіднесеною з проєктом спорудження бізнесцентру на місці знищеної так само одіозним ексдепутатом Ужгородської міської ради Іваном Волошиним пам’ятки “Корона”, елементом якої має бути наскрізний пасаж з виходом до ще однієї знищеної І.Волошиним пам’ятки чехословацького модернізму – будівлі колишнього кінотеатру на вулиці Августина Волошина (архітектор – Людовит Оелшлеґер). І.Волошин свого часу навіть підписував договір про співпрацю з Віктором Медведчуком, тому цей вандалізм в розташованих поруч будівлях, власниками яких є “медведчуківці”, навряд чи є випадковим.
“І міські чиновники та депутати хотіли дати “добро” на таке знущання з історичної зони міста. На моє здивування, вони намагались пояснити доцільність будівництва ліфта тим, що це приверне увагу туристів, які, нібито, почнуть приїжджати в Ужгород, щоб подивитись на цей ліфт”, – розповідає О.Волосянський.
І для цього вони планують вбити цим ліфтом одну з найцікавіших в архітектурному плані будівель Ужгорода, споруджену за проєктом чеського архітектора Йозефа Ґочара.
Як розповідає спільнота Uzhhorod Modernism в соціальній мережі Фейсбук, “не кожне велике місто колишньої Першої Чехословацької республіки може похвалитися двома проєктами Ґочара міжвоєнного періоду. А порівняно невеликий Ужгород може, та ще й якими! Будівлю поштового та телеграфного уряду та будівлю Палацу Баті можна назвати справжніми канонічними проєктами того чистого і лаконічного прояву модернізму, який ще називають “стилем Баугауз” або ж “інтернаціональним стилем”. А Йозеф Ґочар “у 2000 році був визнаний найвидатнішим діячем чеської архітектури ХХ століття”.
“Те, що депутати і чиновники знищують наше місто, було очевидно і до війни. Бачу, за ці два роки вони взагалі знахабніли. Цього разу я прийшов вчасно і зміг зупинити це неподобство. Та за кілька днів моя відпустка закінчується і мені доведеться повертатись на Схід в свій підрозділ.
Тому хочу ще раз звернутись до депутатів і працівників міської ради: користуючись тим, що іде війна і більшість активних ужгородців в ЗСУ, ви вже два роки шаленими темпами розкрадаєте міські гроші, майно, землю. А зараз добралися і до історичного центру – щоб угодити представнику забороненої за співпрацю з окупантами ОПЗЖ.
Припиніть це знущання з міста і навіть не намагайтесь знову надати дозвіл на цей і подібні йому проекти, які нищать наш Ужгород”, – написав з цього приводу О.Волосянський.
Очевидно, що якби правоохоронні органи на Закарпатті якісно виконували свої обов’язки, аналогічні перспективи вималювалися би і в двох інших колег П.Маєрчика – І.Волошина та В.Каськіва.
Йозеф Ґочар