Учні кількох шкіл Ужгорода за координації волонтерів підготували та рознесли по медзакладах, де нині лікуються поранені військові, подарунки до різдвяно-новорічних свят.
Як розповіла для Varosh Вікторія Суліма, координаторка «Помагаторів», які в структурі Руху підтримки закарпатських військових опікуються пораненими воїнами, до ініціативи спершу долучилися школярі Ужгородської спеціалізованої школи № 3. Згодом подарунки для поранених бійців зібрали й передали також учні кількох інших навчальних закладів міста.
«Ідея виникла кілька тижнів тому, коли 5 грудня учні третьої школи прийшли до нас в офіс вітати із Днем волонтера. Школярі 3-ьої школи завжди долучаються до наших волонтерських ініціатив, тож я й запропонувала зробити для поранених щось для свят. Треба було і палати прикрасити, і подарунки підготувати. Ідея з «таємним Сантою» народилася спонтанно і знайшла гарячий відгук», – розповіла Вікторія Суліма.
Оскільки наразі у школі – 23 класи, на заклад «розподілили» 23 поранених бійця. Вікторія Суліма передала у навчальний заклад фотографії кожного з поранених, розписавши до кожної світлини коротку “довідку” про того чи іншого воїна. Таким чином, діти могли зрозуміти життєві історії вояків, хто з них чим живе і чим захоплюється. Відтак, за допомогою жеребкування кожен клас визначив, для кого з поранених він буде «таємним Сантою».
Згодом до акції долучилося ще кілька міських шкіл, адже, окрім як в Ужгородській міській клінічній лікарні, поранені військові нині лікуються ще у кількох медзакладах, розповіла Вікторія Суліма.
«Ми запропонували цю ідею також в «маленькій» першій початковій школі і власне у Лінгвістичній гімназії ім. Т. Шевченка. Там школярі підготували 25 подарунків для 25 бійців. Ще 12 подарунків підготували школярі 8-ої школи. Також нам передали подарункові пакунки місцеві підприємці – кав’ярні, співробітники медичних центрів. Таким чином, ми разом зі школярами змогли привітати до свят усіх поранених, які нині лікуються в Ужгороді. І це були такі класні подарунки: павербанки, навушники, спортивні костюми, кросівки», – каже Вікторія Суліма.
Помагатори у поранених військових
Разом із дітьми, за її словами, вітати бійців приходили й батьки, і педагоги шкіл. Дорослі під час спілкування обмінювалися з пораненими номерами телефонів й багато хто з них продовжує спілкування з воїнами надалі.
«Ми хочемо, щоб така комунікація між містянами та пораненими захисниками мала постійну основу. Тим більше, що поранені воїни у медичних закладах – майже всі немісцеві, буває, що перед тим, як потрапити в Ужгород, вони змінюють по кілька шпиталів… Йдеться не лише про свята: хлопці радіють живому спілкуванню. Коли вони бачать, що до них приходять, що про них не забувають, це дорогого коштує», – зазначила Вікторія Суліма.
Поранених військових привітали у шпиталях школярі з волонтерами