Клуб «Говоримо українською» діє у Закарпатській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Ф. Потушняка від листопада минулого року. Увесь цей час у клубі переселенці разом із представниками місцевої громади опановують українську мову, розповіла бібліотекарка Євгенія Напуда.
Спочатку клуб діяв у пробній версії за ініціативи працівниці бібліотеки Надії Яблонської. До повномасштабного вторгнення росії жінка працювала інструкторкою на майданчику для складання іспиту з вільного володіння українською мовою для держслужбовців, що був облаштований на базі Закарпатської обласної бібліотеки.
Вже коли тривала повномасштабна війна і в Ужгород приїхало чимало людей зі східних регіонів, колеги запропонували Надії Яблонській спробувати себе в новій ролі – модераторки й кураторки розмовного клубу української мови. Коли ж за кілька місяців роботи в «тестовому» режимі клуб підтвердив свою актуальність, то отримав підтримку від ГО «Карпатський фонд» і набув сталої форми.
Засідання клубу «Говоримо українською» відбуваються щотижня по середах. Впродовж години відвідувачі клубу у цікавій формі, щоразу виконуючи нові креативні заняття, опановують українську мову.
«Заняття відбувається по-різному, буває, що ми навіть пишемо диктанти – розповіла Надія Яблонська. – На одному з останніх засідань учасники знайомилися з творчістю українського художника Казимира Малевича, якого росія фактично вкрала в України. До річниці розстрілів у Сандормоху ми читали про представників Розстріляного Відродження, вбитих нквдестами. Тобто, через українську мову ми також вивчаємо й історію України. Крім того, вчимо цікаві українські слова, щоби викорінювати суржик, русизми: жменька, стосик, спідниця; слова, які потрібні у побуті, як от цукорниця, сільниця, прання і таке інше. Вивчаємо гарну українську одним словом: наприклад, що можна говорити замість «ліва рука» чи «права рука» – лівиця та правиця, або замість «обома руками» – «обіруч». Щоразу намагаюся їм щось цікаве підготувати, придумати».
За її словами, зазвичай на заняттях присутні до 10 людей. За рік роботи клубу тут змінилося вже приблизно 30 учасників: оскільки він розрахований, переважно, на переселенців, дехто із тих, хто відвідував клуб, вже повернувся додому.
«На засідання приходять люди різного віку, нещодавно до нас, наприклад, доєднався 20-річний хлопець, здається, з Донецька», – додала Надія Яблонська.
Жінка каже: якщо спершу учасники клубу відчутно погано спілкувалися українською і переживали, що їм буде важко вивчити мову, то за рік вже впевнено дають інтерв’ю українською місцевим та загальнонаціональним каналам і навіть неодноразово були героями сюжетів Єдиного телемарафону.
Оскільки з боку учасників є постійна зацікавленість у вивченні й удосконаленні української мови саме у форматі клубу, в бібліотеці вже зараз шукають можливості його підтримки з 2024 року.