Про це під час презентації єдиного на Закарпатті крокодила повідомив власник ужгородського екзотаріуму «Акваріум» Олег Диба.
З його слів, акцентувати на цьому – надзвичайно важливо. Бо такого роду доброчинна підтримка вже давно практикується в Європі та загалом цивілізованому світі. І там ніхто не дошукується в цьому зиску чи політики. А от до заможних людей в Україні усвідомлення, що придбати власним коштом якогось живого екзота, профінансувати спорудження сучасного і якісного помешкання для екзотичної тварини чи, взагалі, стати її опікуном в закладі загального доступу – це гідно і престижно, прийшло тільки відносно недавно. Відповідно, розділи пропозицій про опіку та меценатство з’явилися на офіційних сайтах, скажімо, Київського, Рівненського, Харківського та інших зоопарків чи, навіть, приватного Фельдман екопарку.
Ужгород географічно – крайній західний обласний центр України, однак за розмірами – найменше місто серед аналогічних і, до того ж, на жаль, ментально – відчутна провінція. Повноцінний зоопарк тут практично неможливий, бо фінансово буде збитковим. Тим більше, за «конкуренції» розташованого неподалік одного з кращих зоопарків Європи – в угорській Ніредьгазі. Але хороші приклади у згаданому контексті вже мають місце і у нас. Свого часу завдяки приватній фінансовій підтримці в «Акваріумі» з’явилися 13-річна грифова черепаха, що є найбільшим видом з-поміж прісноводних черепах і настільки довершена в плані виживання, що зовнішньо не змінилася з часів динозаврів, та надзвичайно екзотичні за зовнішністю черепахи матамата. Відносно нещодавно завдяки підтримці Благодійної організації «Фонд Андрія Півня» мешканцем «Акваріуму» став екзотичний великий папуга – білий какаду на ім’я Джокер. І відразу став улюбленцем ужгородців. І от тепер ця ж доброчинна організація профінансувала повну вартість придбання єдиного на Закарпатті крокодила.
Вказане придбання не було обставлене жодними умовами, окрім того, щоби тварині було забезпечено гідні умови проживання. Відповідно, «Акваріум» власними коштом і силами забезпечив спорудження для нового мешканця понад триметрового басейну з облаштованою над відсіком фільтрації ділянкою суші, де екзотичний плазун може вигріватися під спеціальною керамічною лампою. А в цілях безпеки цю частину закладу відгородили сучасною перегородкою з сантиметрової товщини гартованого скла. А оскільки це дуже дороге «задоволення» – відомий завод віконних конструкцій «Нобілекс» також зробив крок назустріч і допоміг «Акваріуму» зменшити затрати до, практично, собівартості матеріалів і робіт.
Внаслідок вказаної співпраці ще один вимріяний «акваріумний» проєкт став реальністю. Як наслідок, ужгородці, загалом закарпатці, діти та дорослі, тепер мають змогу не на картинках, а на власні очі бачити справжнього крокодила, причому – представника виду, який вважається одним із найкрасивіших серед крокодилових.
«Презентація» крокодила в «Акваріумі» стала справжнім святом. Цього дня тут абсолютно безкоштовно можна було побачити і почути розповідь про нового екзотичного мешканця і долучитися до повноцінної екскурсії закладом, так само безкоштовно сфотографуватися з декотрими тваринками – від відносно маленького єменського хамелеона до понад триметрового тигрового пітона-альбіноса, а також заповнити кольорами розмальовки, що їх створила друг і волонтер «Акваріуму» Крістіна Кобозева.
Увесь цей час очільниця «Фонду Андрія Півня» Віра Півень перебувала серед інших гостей заходу, не претендуючи на якусь особливу увагу.
Було гарно, світло, тепло, затишно. І приємно, що навіть у скрутні часи коронавірусної пандемії заклад, який давно став однією з «родзинок» обласного центру Закарпаття, знайшов можливості не виживати, а розвиватися. І що в Ужгороді знайшлися ті, хто йому в цьому безкорисливо допоміг.
Приклад, гідний наслідування. І було б добре, аби він знайшов відображення у нових проектах «Акваріуму». А їх в тут запланували чимало – від придбання нових тварин і великого вольєру для білочки до створення спеціального закарпатського залу, який би дав змогу закарпатцям і гостям краю познайомитися з місцевим світом живої природи без призми фобій та стереотипів.