Зовсім нещодавно у центрі Ужгорода запрацював новий заклад під промовистою назвою «Культура». Із 10 листопада, відколи працює кафе, тут було проведено вже 4 івенти: три вечори авторської музики та презентація поетичної збірки «Ші-хайку на трьох».
Яскравий мурал влітку намалювали одеські митці Саня Остер та Матті Обако, які співпрацювали разом із командою проєкту «Культура». Зокрема, Олександр із початку повномасштабної війни проживав в Ужгороді, і за час свого перебування тут, поки не повернувся додому, встиг організувати 2 благодійні виставки.
«Саме слово «культура» має грецьке коріння – це про культивування, про вирощування, про зростання чогось нового. Деякі елементи муралу взяті з трипільської культури, що була на нашій землі, зокрема, й закарпатській. Зерна на зображенні – це також про врожай, про зростання. Та й загалом більшість символів – це така етнічна тема, поєднана з модернізмом та авангардизмом. Зараз ми всі рефлексуємо на тему зміни колективної свідомості українців, міркуємо над тим, як ми творимо зараз щось нове. І ось саме про це «Культура», – розповів один із представників команди, яка працювала над відкриттям закладу, Андрій Бережной.
«Культура», яка, за словами Андрія, є «дечим більшим, ніж просто кафе-бар», стала результатом роботи команди кількох людей. Над її появою працювали музикант Андрій Бережной; уродженець Нікополя Олександр Зюкін, який з початку повномасштабного вторгнення захищає Україну і намагається сприяти розвитку закладу, навіть перебуваючи на фронті; та дизайнерка апсайклінг одягу Юліана Федишин.
«Культура» – це, насамперед, не стільки про комерційний проєкт, скільки про спільноту, об’єднання людей і надання їм можливостей для проведення івентів, зустрічей. Ми хочемо, щоби кав’ярня стала тим місцем, де формуватимуться культурні зв’язки, а люди, які прагнуть ділитися своєї творчістю, мали для цього затишний атмосферний простір», – розповів Андрій Бережной.
Роботу над проєктом команда розпочала у серпні, а вже восени «Культура» відкрила двері для відвідувачів. Увесь концепт закладу, ремонт, меблі, декор інтер’єру, оздоблення робили власними руками. Скажімо, барні стільці переробили зі старих шкільних стільчиків.
На базі «Культури» з метою допомогти талановитим митцям-початківцям частково діє продакш-студія, якою керує Андрій Бережной. Згадана студія займається виготовленням контенту: написанням музики, озвучуванням, створенням фото- та відеопроєктів, анімацією, розробкою логотипів тощо.
Андрій каже: прагне, щоб «Культура» та продакш-студія співіснували та доповнювали одне одного: «Щоби люди, які, наприклад, не мають інструментів для створення музики, могли цю можливість отримувати. Я готовий надавати для навчання професійну відео-, аудіотехніку, інструменти, навчати їх грати, знімати, створювати контент загалом. І в майбутньому ми могли би проводити вже якісь спільні культурні та мистецькі заходи».
За словами Андрія Бережного, люди, які вперше дізнаються чи взаємодіють із «Культурою», дивним чином одразу розуміють, про що саме цей проєкт. Згадує, як під час презентації поетичної збірки у кав’ярні буквально не залишилося посадкових місць і відвідувачі слухали вірші стоячи – уважно, у тиші, без зайвих розмов та звуків телефонів. Подальші обговорення та рефлексії після презентації, за його словами, лише зміцнили у думці, що подібні заходи у невимушеній неформальній атмосфері зараз потрібні, як ніколи.
Наразі «Культура» готується до кількох заходів: впродовж грудня тут заплановані презентація акустичного альбому місцевої музикантки, вечірка в стилі класичного диско 80-х і танцювальний батл I love this dance.
Всі події, за словами Андрія Бережного, так чи інакше намагаються поєднувати з благодійністю: наприклад, виручені кошти від продажу книги «Ші-хайку на трьох» спрямували на закупівлю автівки для саперів батальйону розмінування 711 ПО.