На думку екологів, будувати підпірну греблю на р. Уж категорично не можна.
На підтвердження цієї думки ГО “Екосфера” перерахувала негативні наслідки, які спорудження греблі матиме для річки, міста та містян:
Екологічні:
– погіршення якості води в Ужі у межах міста, оскільки вище греблі утвориться водосховища зі слабко проточною водою. Разом із сповільненням течії річка втратить здатність до самоочищення. Самоочищення річок – це необхідна умова їх існування; річка гине тоді, коли втрачає цю здатність і оживає знову після її отримання. З огляду на велику кількість джерел забруднення річки на ділянках вище за течією, ділянка під водосховищем буде сильно замулена. На цій ділянці відбуватиметься інтенсивне розмноження бактерій та інших одноклітинних організмів, водоростей та відмічатиметься заростання водного дзеркала у теплий період. Усе це призводитиме до зменшення вмісту кисню у воді, гнилісних процесів, негативного санітарно-епідеміологічного стану річки. Більша частина видів риб, які сьогодні живуть у річці, на цій ділянці річки жити не зможуть
– сегментація річки греблею позбавить можливості частини видів риби здійснювати сезонні та добові міграції. Перетворення ділянки річки у водосховище унеможливить перебування в ній також значної кількості видів. Гребля негативно вплине на біорізноманіття видів риби у р. Уж.
Соціальні:
– група водно-болотних птахів на р. Уж у центрі міста є однією з окрас Ужгорода. Цілорічно тут можна спостерігати ті чи інші види птахів. Птахів підгодовують, птахами милуються, з птахами фотографуються і знайомлять з ними дітей. Найпомітнішими та впізнаванішими з птахів є лебеді шипуни, крижні, мартини, чапля сіра, чаплі білі – чепура велика і чепура мала, пірникоза мала, а також лелека чорний, який занесений до Червоної книги України. Птахи стали важливою естетичною складовою річки. Підняття рівня води у річці та затоплення природних наносних острівців у руслі створить несприятливі умови для перебування птахів на річці у центрі міста. За таких умов водоплавні птахи – крижні і лебеді – не зможуть утворювати чисельні колонії взимку і зустрічатимуться невеликими групами. Інші види, які себе добре зараз почувають на річці, де є місця мілководдя, і більш глибоководні заводі, на цій ділянці більше не зустрічатимуться.
– сьогодні на р. Уж у спекотні дні спостерігається багато відпочиваючих. Вода у річці проточна і відносно чиста. Як вже написано вище, якість води у водосховищі, яке утвориться в результаті будівництва підпірної греблі, погіршиться у кілька разів і може бути не придатною для її використання в цілях рекреації.
Економічні:
– через слабку течію у водосховищі, дно річки замулюватиметься і потребуватиме систематичного очищення. Усе це є додатковою статтею витрат з міського бюджету.
Як раніше інформувалось, влада Ужгорода планує перетворити річку Уж на болото будівництвом “андріївської” міні-ГЕС.
У зв’язку з цим через Фейсбук-подію ужгородців та небайдужу громадськість запрошують на сесію, збір анонсовано 7 жовтня, о 9:00, на площі Поштовій перед міською радою.
Раніше повідомлялось, хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС на річках Карпат. Зокрема, журналісти-розслідувачі розповіли про родинні зв’язки власників групи енергетичних компаній «РЕНЕР».
