На старому кладовищі, що на вулиці Капушанській в Ужгороді, минулої суботи волонтери вже вдесяте провели толоку, розчищаючи території від густих чагарників та сміття. На початку ініціативи, яку запропонували ГО “Активна громада Закарпаття” та “Міські дерева (Ужгород)” у квітні, вони навіть не усвідомлювали масштабів роботи, яка їх чекала попереду, розповіла Varosh одна з учасниць ініціативи Євгенія Мучичка.
— Ми сподівалися, що до нас долучиться значно більше ужгородців і ми за 2-3 рази зможемо прибрати цвинтар, — каже вона. — Та потім зрозуміли, що все не так уже й просто. На першу толоку до нас долучилося КП «Ужгородський комбінат комунальних підприємств», у них була необхідна техніка і це дуже сильно допомагало в прибиранні. Та на інших щосуботніх толоках ми були самі, нас зазвичай приходить до 10 людей і роботи наразі ще дуже багато.
Наразі цвинтар прибирають тільки волонтери
Євгенія Мучичка каже: за 10 суботніх толок прибрали десь четвертину цвинтаря, який має загальну площу в понад 4 гектари. Намагаються рухатися поступово, не пропускаючи ділянок. Щотижня зібрані гілки та забирає «Ужгородський комбінат комунальних підприємств», сміття — “АВЕ Ужгород”. Раз на кілька тижнів КП приходить і зрізає товсті кущі спеціальною технікою, сказав Varosh директор підприємства Анатолій Сухолов:
фото з серії “Було-стало”
— Ми постійно підтримуємо контакт з волонтерами і вони нам кажуть, де, в якій ділянці потрібна наша техніка. В певний день ми приходимо і зрізаємо особливо важку рослинність.
З його слів, кілька років тому, коли Ужгородська міська рада планувала облаштувати на території цвинтаря Меморіальний парк, підприємство за кілька днів повністю прибрало територію кладовища. Однак, з часом про проєкт перестали говорити і цвинтар дуже швидко знову заріс чагарниками.
Зі слів волонтерів, під час прибирань вони натрапляють на такі чагарники, які точно років 5 ніхто не прибирав: товсті стовбури кущів та непролазні кущі ожини.
“Це кладовище і воно таким і має залишатися”
Євгенія Мучичка каже: безкінечно прибирати територію кладовища волонтери не можуть, тут потрібна підтримка і системне бачення міськради:
— Але я впевнена, що бачення міськради і наше, волонтерів, на цю територію різні. Ми не хочемо, щоб тут був меморіальний парк, тому що в такому разі тут спиляють більшу частину дерев і замість паркових стежок тут будуть бетонні доріжки. Ми хочемо, щоб тут збереглося кладовище, але було зеленим, доглянутим острівцем посеред міста, — каже вона.
— Це кладовище. Воно таким і має бути, просто має бути доглянутим, — погоджується Валентин Волошин, який теж долучається до толок на цвинтарі. — До того ж цей цвинтар живе: тут є могили, за якими доглядають рідні — до них є прокладені стежки, вони прибрані, там живі квіти. На противагу висловам навіть деяких науковців про те, що там переважно незначущі поховання, ми там познаходили дуже гарні і дуже давні могили. І навіть от минулого разу я натрапив на могилу, датовану 1896-1897 роком смерті. Тобто це одні з найраніших поховань, які ми зараз бачимо. Є цілі родини поховані. Найпізніше з того, що я бачив, це були 60-ті роки. 61-й, 60-й.
Серед поховань волонтери знайшли могилу зі зруйнованим хрестом, де на огорожі був напис “di Valentino”. Дослідниця історії Ужгорода Ліна Дегтярьова, яка теж разом з іншими волонтерами прибирає цвинтар, сказала, що це на початку XX століття був дуже відомий в Кошицях, у Словаччині автор, який працював зі штучним каменем, тобто бетоном. Нині найкращі склепи в Словаччині — його авторства — Луїджі Ді Валентіно. В Ужгороді досі не було зафіксовано жодної його роботи… Дотепер.
Наразі толоки триватимуть
Євгенія Мучичка каже: якщо хтось хоче долучитися до прибирання на цвинтарі, але йому не підходить час толоки в суботу до обіду, то може прийти в будь-який зручний час.
— Тільки велике прохання ретельно вбратися і дуже бажано не йти наодинці, тому що там ми щоразу зустрічаємо групи людей, які сидять на уже прибраній території, випивають і смітять і часто вони агресивні, — каже вона.
Волонтери звернулися до Ужгородської міської ради з питанням про те, яке бачення вони мають наразі на територію кладовища та чи є можливість підтримувати там лад силами комуальних установ, зберігаючи локацію незмінною. Наразі очікуємо на відповідь.