Олександр Каніболоцький, 65-річний волонтер з Полтавщини, в рамках свого благодійного велопробігу, який почав 25 серпня, проїхав понад тисячу кілометрів. Виїхав з рідного села Опішня на Полтавщині, проїхав Великі Сорочинці, Миргород, Лубни, Пирятин та Бориспіль, Житомир, Хмельницький, Тернопільська область, Івано-Франківська, до Яремчі, а тепер опинився в Ужгороді.
Чоловік волонтерить на велосипеді третій рік, з початку повномасштабного вторгнення.
— Перший велопробіг зробив додому, до Батурина, це 500 км. — 250 туди і 250 назад, — розповів він Varosh. — Це був для мене найважчий пробіг, я раніше не їздив на такі відстані. Наступний пробіг був ще серйозніший — 860 км, а з третім я стартував 26 травня цього року, на 1219 км. Тоді зібрав 1 мільйон 600 гривень.
Пробіги свої чоловік фіксує на своїй сторінці у Фейсбуці, одразу вказуючи реквізити рахунку, на який збирає кошти.
— Замовляли РЕБи, безпілотники, частину я вже відвіз на Донецький і Харківський напрямок, а частина ще доробляється в Києві, — каже він. — Наразі запчастин нема, з чого збирати, і тому затримка в роботі. Передаємо на різні підрозділи, на якомусь одному не фіксуємося. Працюю разом ще з двома волонтерками, Наталією та Людмилою, які допомагають мені в суміжних питаннях, як-от знайти в певному місті нічліг.
Їде “на ліках”
Через погіршення погоди чоловік вирішив затриматися ще на день в Ужгороді. В дорозі Олександр Каніболоцький має завжди з собою аптечку, зараз, каже, здоров’я погіршилося, має проблеми з жовчним міхуром, тож їде “на ліках”. Тому зараз розглядає варіант оминути перевали електричкою. Здоров’я погіршилося в Яремчі, 1 вересня. Чоловік сів на поїзд, поїхав додому, підлікувався і через 4 дні, трохи зміцнівши, повернувся о Яремчі і продовжив велопробіг. Тепер з Ужгорода візьме курс на Львів, це десь 1250 км і вже тоді, мабуть, досить. Зі Львова поїздом поїде додому. Наразі зібрав мало, каже, десь 470 тисяч.
Чоловік працював водієм вантажного транспорту, та на велосипеді їздив усе життя. А потім вирішив: чого марно кататися, якщо можна таким чином допомагати нашим хлопцям? Олександр Каніболоцький каже: дуже важливо допомагати зараз війську і волонтерська допомога дуже важлива:
— Я оце коли поїхав до хлопців на фронт, щоб передати РЕБи, поглянув їх в очі, подивився їхні потреби, то зрозумів, що без допомоги волонтерів дуже-дуже важко хлопцям. А ще дуже потрібно перевіряти, кому саме донатити — тільки перевіреним людям.