Будинок матиме два поверхи, а також ще один мансардний.
Реконструкцію будинку в Ужгороді, де свого часу було кафе «Золотий ключик», здійснюють за погодженням міського органу архітектурної спадщини. Роботи власник погодив наприкінці 2024 року, розповів у коментарі Varosh головний спеціаліст відділу збереження об’єктів культурної спадщини та музеїв департаменту культури Закарпатської ОВА.
Відповідно до проєкту, будинок матиме 2 повноцінних поверхи та ще один мансардний. Також на будинку відновлять дах максимально подібно до тієї, що була раніше.
За словами Костянтина Куцова, це вже третій розроблений, але тепер затверджений проєкт, за яким реконструюють будинок. Свого часу будівлю через незадовільний стан було виключно з переліку нововиявлених пам’яток культурної спадщини місцевого значення.
За словами Костянтина Куцова, проєкт реконструкції наближений до проєкту, розробленого й запропонованого у 2021 році львівським архітектором Віталієм Могитичем.
Тоді архітектор запропонував знести чужорідний аттик, відновивши автентичну форму даху. Замість аттику мали з’явитися віконця-люкарні і облаштовані дахові вікна типу «Велюкс». На фасаді було передбачене відновлення ліпного декору вікон, а для магазинів на першому поверсі – дерев’яні вітрини, як це було в минулому.
«Зараз передбачені більші вікна, «Велюксів» не буде. Також не буде деяких елементів ліпнини. Форма даху зберігається приблизно така, як була раніше, дах буде вкритий черепицею. По фасаду залишаються дерев’яні вітрини. Таким чином, будівля буде нагадувати ту, яку запропонував у проєкті Могитич», – розповів Костянтин Куцов.
Про кав’ярню «Золотий ключик»
Точних даних, коли в Ужгороді на вул. Корзо було відкрито легендарне кафе «Золотий ключик», немає. У 70-80 роки минулого століття це було культове місце для ужгородців. Тут, зі спогадів містян, можна було зустріти не тільки чиновницьку еліту міста, але й художників, музикантів та багато відомих людей.
Як пише дослідниця історії Ужгорода та його будівель Тетяна Літераті, занепад закладу розпочався в середині 80-х років, коли в місті з огляду на антиалкогольну кампанію Горбачова в місті одна за іншою стрімко почали відкриватися кав’ярні. А в 1994 році будівлю остаточно продали.
Відтоді з року в рік будівля втрачала свою автентичну подобу: під час реконструкцій тут були змінені форма даху, його покриття, а також добудовані аттики з вікнами мансардного поверху.
«Золотий ключик», 1962 рік.