В Ужгороді, попри протести громади, триває зведення 13-поверхової будівлі впритул до історичного ареалу й за кілька десятків метрів до унікальної міжвоєнної спадщини – мікрорайону Малий Ґалаґов. Тим часом Міністерство культури обмежується формальними відповідями – погодження на роботи не надавали, але й не зупиняють будівництво у межах своїх повноважень.
В обласному центрі Закарпаття продовжується зведення висотної будівлі – житлового комплексу заввишки 47 метрів, одразу поблизу історичного центру, по вул. Закарпатській. За проєктом, споруда матиме 13 поверхів, однак її висота, включно з цокольним поверхом і оглядовим майданчиком на даху, сягає висоти повноцінної 16-поверхової будівлі.
Як розповів у коментарі Varosh керівник «Офісу перетворень» Олександр Ровняк, на початку 2024 року громада Ужгорода, намагаючись зупинити будівництво, звернулася до Міністерства культури України, зібравши під зверненням близько 2,5 тис. підписів. До такого кроку вдалися після того, як були проігноровані аналогічні звернення на місці – на них жодним чином не відреагували ні в міській раді, ні в ОВА, ні в прокуратурі, каже Олександр.
Тоді у відповідь з Мінкульту повідомили, що погоджень на будівництво поблизу історичного ареалу, який перебуває під захистом держави, не давали. Однак відтоді будівництво продовжувалося й надалі.
Триває будівництво
«Будівництво триває з дня у день ударними темпами, там уже зведено 3 повноцінні поверхи. Відповідно, ми ініціювали друге звернення до Мінкульту, щоб з’ясувати, що відбувається. У відповідь нам повідомили, що Міністерство утворило робочу групу з-поміж представників Закарпатської ОВА та Ужгородської міської ради, аби дослідити питання. І ця робоча група жодних порушень не виявила», – каже Олександр Ровняк.
Як ідеться у відповіді Мінкульту, зокрема, «згідно з актом візуального обстеження, надісланого Закарпатською обласною державною адміністрацією, порушень вимог законодавства про охорону культурної спадщини не виявлено». Разом із тим, комунікуючи публічно ситуацію, в Міністерстві заявили, що повторно звернуться до Закарпатської ОВА з метою з’ясування обставин довкола продовження робіт по вул. Закарпатська, 1Д.
Утім, наголошує Олександр Ровняк, жодних дієвих кроків, як от, наприклад, винесення відповідного припису щодо призупинення будівництва, в Міністерстві не зробили.
Висотність
Критична помилка в Історико-архітектурному плані
За його словами, така ситуація стала можливою через критичну проблему в одному з базових документів – Історико-архітектурному опорному плані Ужгорода. Цей документ фіксує розташування та межі нерухомої культурної спадщини міста та, зокрема, встановлює межі, в яких можлива чи забороняється забудова та якої висотності.
Історико-архітектурний опорний план Ужгорода був затверджений ще у 2013 році. Відповідно до нього, територія, де зараз триває зведення багатоповерхівки, є зоною регулювання забудови 1 категорії, тобто зоною суворого регулювання. Попри це, розробляючи документи, його автори не прописали в ньому жодних конкретних обмежень щодо поверховості забудови, яка може здійснюватися у цій зоні. Парадоксальним є те, що водночас для зони регулювання 2 категорії, яка є менш суворою, такі обмеження щодо висотності забудови прописані, каже Олександр Ровняк.
Свого часу про цю проблему також згадував архітектор Олександр Шеба. Він зазначав, що питання з прискоренням допрацювання історико-архітектурного опорного плану забудови міста вже не раз виносилося на містобудівній раді й на консультативній раді в області, але наразі реальних кроків нема.
«Цим і скористався забудовник, який зводить у зоні суворого регулювання 13-поверхівку, де не мало б бути більш як 5 поверхів. А міська рада та ОВА видали дозволи, позаяк обмеження чітко не прописані. Історико-архітектурний план за ці роки вже давно мав бути відкоригований, або взагалі розроблений новий. Але відповідальні особи за понад 10 років цього не зробили. Тому ми вже маємо прецеденти появи висотних будівель в зоні суворого регулювання, і з великим ризиком ця ситуація буде повторюватися й надалі. Й ніхто за це не несе жодної відповідальності», – каже Олександр Ровняк.
Візуалізація від забудовника