Знімальна група фільму “Закарпатка” презентувала другий сезон: про традиції, культуру й побут долинян

В Ужгороді відбулася презентація другого сезону фільму «Закарпатка».

Фільм є продовження проєкту, який ініціювала засновниця Закарпатської школи моделей “A’Star” Анна Феєр. В межах проєкту знімальна група у 2023 році представила публіці перший фільм «Закарпатка».

Стрічка була присвячена закарпатській жінці й розповідала про представниць чотирьох етногруп закарпатських українців – лемків, бойків, гуцулів та боржавських долинян. Другий сезон фільму знайомить глядача із культурою, обрядовими традиціями, ремеслами й побутом найчисельнішої групи закарпатських українців – долинян, розповіла Анна Феєр.

«У першому сезоні ми торкнулися теми лише боржавських долинян. У другому – розширили її й розповіли загалом про долинян Закарпаття, адже це найчисельніша етногрупа закарпатських українців. За основу брали праці відомого українського етнолога Михайла Тиводара, аби мати наукове підґрунтя», – сказала Анна Феєр.

В області є чотири етнографічні окружності, або райони, де проживають долиняни – Марамороський, Боржавський, Перечинсько-Березнянський і Ужанський. Саме на основі цього поділу й будували фільм його автори. Позаяк для фільмування навідувалися в кожну згадану окружність, зймоки фільми тривали впродовж року. Тож у стрічці можна побачити не лише історії про покоління долинян в різних куточках Закарпаття, але й побачити природу та красу Закарпаття у різні пори року.

Головними героїнями фільму є закарпатські жінки – матері, бабусі, доньки й навіть прабабусі.

«Кожен етнографічний район представляла одна з родин по материній лінії, і це для нас важливо й символічно. Адже саме цей зв’язок по жіночій лінії утворює глибинне духовне коріння: більшість традицій і звичаїв зберігає і передає саме жінка», – каже Анна Феєр. В одній із частин фільму представлена власне історія родини Анни Феєр з Тячівщини, на прикладі якої показана тяглість одразу в чотири покоління.

Де знімали й що цікавого можна побачити у “Закарпатці”

Історію марамороських долинян команда фільму знімала у Тячівському районі, частково Хустському й частково – на Міжгірщині.

Навідалися на старовинний 150-річний, але й досі робочий млин у Малій Угольці. Побували у краєзнавчому музеї Тернова, поспілкувалися із ткалею килимів у Ганичах. На Хустщині відзняли квітучу долину нарцисів, а у «Старому селі» в Колочаві – цвітіння крокусів. Завітали в етносадибу «Хата казкаря» у Горінчові, у Бороняві – зафіксували старовинний унікальний обряд «Боронявський шархань», а в Ізі – ремесло лозоплетіння.

Фільмуючи історію про долинян Перечинсько-Березнянської окружності, команда відвідала село Люту, Лавандову гору у Перечині, Костринську Розтоку, Великий Березний.

«У Великому Березному ми показали такий цікавий весільний обряд різання барвінку. У Костринській Розтоці познайомилися з надзвичайною майстринею-вишивальницею Ганною Беряк. До речі, окремий епізод у фільмі присвячений саме традиційній вишивці Закарпаття: дослідниця Марія Левицька дуже доступно й у цікавій манері розповідає про особливості вишивки, яка притаманна для різних етногруп Закарпаття», – сказала Анна Феєр.

Історію ужанських долинян автори фільму знімали безпосередньо в Ужгороді, у Середньому з його відомими виноградниками та у Коритнянах, де діє фольклорний ансамбль «Ужанка».

«Ми відзняли й нашу відому Липову алею в Ужгороді і, звісно, річку Уж. Взагалі річки у фільмі займають особливу роль, адже долиняни свого часу селилися саме у долинах річок. У стрічці можна побачити також і нашу величну Тису, і Тересву, й Тереблю, і Боржаву», – розповіла Анна Феєр.

Власне, у Боржавській долині й понині проживають боржавські долиняни. Позаяк історія про цю підгрупу долинян є в першому епізоді фільму, команда взяла її за основу, допрацювала й розширила вже для другого сезону.

Також у фільм, за словами Анни Феєр, потрапило багато цікавих, спонтанних, незапланованих попередньо сцен.

«Наприклад, ми проїжджали через Заріччя, побачили, як чоловік із дружиною саме збирали капусту, запропонували їм поспілкуватися для зйомок й вони погодилися. Або ось у Мужієві, коли там якраз тривав сезон збору кавунів. Це все – про життя, таке, яким воно є. Бо ж ми намагалися саме так створити фільм, аби комплексно показати все народне багатство: одяг, вишивку, ремесла, звичаї, фольклор, мистецтво, колоритна кухня…», – каже Анна Феєр.

Наразі команда міркує над продовженням проєкту у третьому сезоні. За словами Ганни Феєр, вочевидь, відійдуть дещо від концепції та відзнімуть історію про національні спільноти Закарпаття та їх особливості.

Презентація другого сезону фільму “Закарпатка”