Справжнє диво розгорнулося в серці Ужгорода, де напередодні світлого Воскресіння Христового відбулася подія, що сколихнула місто! Діти відважних українських прикордонників, які щодня стоять на захисті наших кордонів, разом із юними вихованцями недільної школи «Преображення» стали учасниками унікального та надзвичайно важливого майстер-класу. Вони не просто малювали – вони занурилися у сакральний світ писанкарства, відроджуючи багатовікові традиції.
Священник згуртував дітей для збереження національного коду!
Цю надзвичайну подію, яка об’єднала покоління та серця, організував ніхто інший, як відданий капелан Чопського прикордонного загону, шанований протоієрей Сергій Ємець. Його ініціатива вийшла далеко за рамки звичних заходів, даруючи дітям незабутні емоції та глибоке розуміння власної ідентичності.
До храму, що став свідком цього дива, запросили справжню хранительку давніх секретів – відому ужгородську майстриню, чарівну Іванку Косянчик. Саме вона відкрила юним серцям вікно у чарівний всесвіт української традиції, що передається з покоління в покоління. Майстриня не лише розкрила таємничу символіку, приховану в кожному візерунку писанки, а й з любов’ю допомогла кожній дитині втілити в життя власний, абсолютно неповторний великодній оберіг, сповнений світла та добра.
Зустріч розпочалася з урочистої, щирої спільної молитви, яка наповнила приміщення храму особливою атмосферою благодаті. А вже за мить стіни храму ожили, заповнені яскравими, насиченими фарбами, дзвінким дитячим сміхом та невгамовною енергією чистої творчості. На тендітних поверхнях яєць, які незабаром мали перетворитися на справжні витвори мистецтва, почали з’являтися ніжні квіти, стародавні традиційні орнаменти та унікальні авторські візерунки – саме такі, які підказувала безмежна та багата дитяча уява.
Навіть наймолодші учасники, які тільки починали свій творчий шлях, отримали неоціненну підтримку. Їм у всьому допомагали отець Сергій, який надихав своїм прикладом, та чуйна прикордонниця Моріка Шепентал. Вона прийшла на цей захоплюючий майстер-клас не сама, а разом зі своїм сином, демонструючи справжнє єднання та родинну теплоту. Вся атмосфера заходу була пронизана неймовірним затишком, щирою родинною любов’ю та по-справжньому святковим настроєм, що огортав кожного учасника.
Таємниця розкрита: коли можна долучати дітей до магії писанки?
За словами незмінної майстрині Іванки Косянчик, залучати малюків до цього давнього і водночас неймовірно цікавого писанкарства можна вже з чотирьох-п’яти років! Навіть найменші з них із величезним захопленням та щирою цікавістю створюють свої перші, сповнені дитячої безпосередності, художні роботи, відкриваючи для себе світ барв та символів.
Після завершення захоплюючого заняття, коли кожна писанка отримала свій неповторний вигляд, діти з неприхованою гордістю демонстрували свої неймовірні шедеври батькам. Кожен щасливчик забрав додому не просто черговий великодній виріб, а справжнє маленьке диво, що було створене власними руками, сповнене тепла дитячого серця та світлої енергії.
Такі унікальні заходи мають не лише розважальне значення. Вони не тільки потужно розвивають творчі здібності та невичерпну фантазію, а й відіграють ключову роль у збереженні віковічних традицій, допомагають міцно формувати глибоку українську ідентичність. А найголовніше – вони дарують незабутнє відчуття єдності, міцності та неперевершеного тепла, яке залишається в серцях надовго.
До слова, нещодавно обговорювалася тема: ужгород крізь об’єктив Роберта Смайлі: Погляд ірландського журналіста на місто 1930-х років.