На ринку нерухомості обласного центру Закарпаття з’явилася пропозиція щодо продажу унікальної архітектурної споруди дев’ятнадцятого століття. Цей об’єкт розташований у центральній частині міста та оцінюється власниками у значну суму, що сягає одного мільйона доларів. Проте реалізація такої угоди може зіткнутися з серйозними юридичними перепонами, оскільки будівля має офіційний статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини. Це накладає на продавців та потенційних покупців суворі зобов’язання перед державою.
Йдеться про історичний комплекс, розташований за адресою вулиця Собранецька, 17. Інформацію про продаж двох споруд, що складають єдиний ансамбль, оприлюднила агенція нерухомості Homespacelive на своїй сторінці у соціальних мережах. Згідно з наявними даними, будівлі продають за ціною, яка викликала жваве обговорення серед мешканців міста та експертів галузі.
Представники агенції у коментарі для місцевих медіа пояснили, що об’єкт належить двом сусідам-власникам. На даний момент у внутрішніх приміщеннях уже проведено часткові ремонтні роботи. Власники розглядають варіанти як спільного продажу всього комплексу, так і реалізацію кожної будівлі окремо. Рієлтори вважають цей лот надзвичайно привабливим для комерційного використання, наприклад, для створення готелю чи офісного центру.
Фахівці з нерухомості зазначають, що майбутній власник повинен підходити до реставрації вкрай відповідально. Будь-які роботи мають проводитися без знищення автентичних елементів декору. Категорично заборонено змінювати поверховість споруди або створювати сучасні надбудови. Високу вартість у мільйон доларів агенція аргументує престижним розташуванням. Вони порівнюють ціну історичного квадратного метра з вартістю житла у новобудовах спальних районів, де ціни часто сягають двох тисяч доларів за метр.
Юридичні вимоги та статус культурної спадщини
Попри комерційний оптимізм, ситуація має складний правовий підтекст. Костянтин Куцов, який обіймає посаду головного спеціаліста у профільному відділі департаменту культури Закарпатської ОВА, наголосив на важливості дотримання пам’яткоохоронного законодавства. За його словами, будівля на Собранецькій, 17 офіційно визнана об’єктом культурної спадщини згідно з наказом профільного департаменту.
Законодавство України чітко регламентує процес відчуження таких об’єктів. Власник пам’ятки може продати її лише за умови отримання письмового дозволу від органів охорони культурної спадщини. Окрім цього, обов’язковою умовою є наявність чинного охоронного договору. Якщо процедуру погодження з департаментом культури буде ігноровано, така операція вважатиметься прямим порушенням закону, що тягне за собою відповідальність для всіх сторін угоди.
Представник ОВА також підкреслив, що будь-які архітектурні перетворення на об’єкті неможливі без державної експертизи. Навіть після зміни власника державні органи залишають за собою право контролю. У разі виявлення незаконних перебудов чи руйнування історичного вигляду фахівці мають право залучати правоохоронні органи для зупинення робіт.
Наразі представники агенції не змогли підтвердити наявність у власників підписаного охоронного договору. На питання щодо правомірності продажу без відповідної документації рієлтори відповіли, що це питання власники будуть вирішувати самостійно в процесі підготовки документів для угоди.
Історичний контекст та минуле садиби
Ця будівля має не лише матеріальну, а й величезну історичну цінність для Ужгорода. Дослідження журналістки Тетяни Літераті вказують на те, що фундамент та стіни дому датуються 1840 роком. У дев’ятнадцятому столітті тут мешкала династія Баноці. Голови цієї родини займали посади королівських нотаріусів в Унґському комітаті, що свідчить про високий статус маєтку.
У міжвоєнний період, починаючи з 1921 року, у стінах будинку працювала канцелярія нотаріуса Ігоря Петрика. Це місце було справжнім осередком міського життя, де щодня приймали десятки відвідувачів. Після Другої світової війни в будівлі продовжували жити нащадки родини, а частину приміщень використовував окружний нотар Гаврило Чопей.
Додаткової значущості об’єкту додає його зв’язок із Георгієм Чурговичем. Він був відомим греко-католицьким священником та очолював жіночу вчительську семінарію. Його доля склалася трагічно через радянські репресії та заслання до таборів. Таким чином, будинок є свідком багатьох епох та важливих історичних подій регіону.
До речі, варто згадати, як вшанування пам’яті Майора «Дрона»: в Ужгороді проведуть вечір спогадів про Сергія Кузнєва.