Закарпатський музей народної архітектури та побуту невдовзі розширить свою експозицію за рахунок надзвичайної релігійної споруди. До обласного центру планують перевезти старовинну будівлю синагоги, що раніше розташовувалася на території Берегівського району.
Йдеться про автентичну юдейську пам’ятку, яку транспортують до Ужгорода з населеного пункту Великі Ком’яти. Директор закладу Василь Коцан розкрив деталі цього амбітного проєкту. Відповідну інформацію повідомляє видання «Суспільне Ужгород».
Реалізація плану з порятунку архітектурної спадщини
Концепція перенесення та подальшої реставрації синагоги в межах музею виникла ще кілька років тому. Безпосередні роботи з демонтажу конструкцій розпочалися 16 березня. До виконання завдань залучили професійних будівельників, які співпрацюють із науковцями. У процесі беруть участь досвідчені реставратори музею та представники Закарпатської академії мистецтв.
Увесь проєкт зберіг чітку структуру та складається з трьох послідовних етапів. На першій стадії фахівці здійснюють демонтаж та організовують логістику. Другий етап передбачає підготовку міцного фундаменту на території скансен та зведення самої споруди. На фінальній стадії планується повний благоустрій прилеглої до пам’ятки території.
Особливості технологічного процесу реставрації
Василь Коцан підкреслив, що будівельники мають суворо дотримуватися визначених технологій. Взаємодія з реставраторами є критично важливою для збереження кожної деталі. Розбирання будівлі відбувається поетапно, починаючи від покрівлі та закінчуючи фундаментом. Усі оригінальні елементи, що не зазнали руйнування часом, будуть використані під час відтворення об’єкта.
Завершити розбирання та перевезення синагоги планують протягом місяця. Вже на 15 квітня в Ужгородському скансені намічено урочисте закладання першого каменю майбутньої основи. Загальний бюджет ініціативи становить 8,1 мільйона гривень. Ці кошти повністю забезпечують меценати та благодійні фонди.
Синагога з Великих Ком’ят вважається справді унікальною пам’яткою. На сьогодні це єдина вціліла дерев’яна споруда такого типу в усій Європі. На початку минулого століття більшість єврейських громад перейшла до будівництва цегляних храмів. Через це дерев’яна архітектура майже повністю зникла з мапи континенту.
Слід додати, що культурна спадщина регіону отримує все більше офіційного захисту. Нещодавно замок Паланок та ще кілька значущих об’єктів Закарпаття внесли до спеціалізованого реєстру. Це сприятиме кращому збереженню історичних цінностей краю для нащадків.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Ужгороді відбудеться традиційна Хресна дорога: дата та маршрут ходи.