Науковці факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету ініціювали масштабний збір історичних артефактів. Цей проєкт реалізується у тісній співпраці з громадською організацією «Після тиші» (After silence). Основна мета дослідників полягає у пошуку та збереженні автентичних свідчень про долі мешканців Закарпаття у роки Другої світової війни. Це допоможе врятувати цінні матеріали від руйнування часом або випадкової втрати.
Історики зазначають, що в радянський період багато трагічних сторінок війни свідомо ігнорувалися офіційною наукою. Зокрема, системно не фіксувалися дані про жертв нацистських переслідувань серед місцевого населення. Мова йде про жахливі події Голокосту, геноцид ромської громади та долі примусових робітників, яких називали «остарбайтерами». Сьогодні такі свідчення часто залишаються закритими для широкого загалу, перебуваючи в приватних архівах або невеликих музеях.
Через відсутність професійного обліку існує реальна загроза зникнення цих паперових свідчень. Старі фотографії та рукописні документи поступово псуються, що може призвести до втрати важливих фрагментів історії України. Проєкт покликаний запобігти цьому процесу через сучасні технології збереження даних.
Процес оцифрування та світове визнання
Куратор ініціативи на території Закарпаття, кандидат історичних наук Павло Худіш, детально пояснив механізм роботи. Фахівці пропонують власникам архівів безкоштовне оцифрування їхніх сімейних реліквій. Після створення копій всі матеріали передаються до Arolsen Archives. Це найбільше у світі цифрове сховище, яке фокусується на темі нацистських злочинів та переслідувань.
Завдяки такій діяльності особисті трагедії та подвиги окремих людей стають частиною глобальної пам’яті людства. Дослідники шукають різноманітні матеріали: від фронтових листів і щоденників до офіційних посвідчень. Особливо цінними є документи людей, які перебували у концтаборах або мали статус військовополонених.
Також науковців цікавить інформація про закарпатців, які брали участь у бойових діях. Це стосується воїнів, що служили в угорській, німецькій чи радянській арміях. Не менш важливою є пам’ять про бійців Чехословацького армійського корпусу під керівництвом Людвіга Свободи. Досліджуються також історії тих, хто допомагав рятувати переслідуваних осіб під час окупації.
Як долучитися до ініціативи
Всі охочі передати матеріали для оцифрування можуть звернутися до куратора проєкту. Зв’язатися з Павлом Худішем можна за номером телефону 066 324 91 13. Також для листування доступна електронна пошта [email protected]. Організатори наголошують, що всі оригінальні документи після сканування будуть повернуті власникам у цілісності.
Що важливо знати про Arolsen Archives
Arolsen Archives — International Center on Nazi Persecution — це провідний міжнародний центр, що спеціалізується на документуванні нацистських злочинів. Його база містить понад 30 мільйонів унікальних документів про жертв режиму. Сюди входять відомості про євреїв, політичних в’язнів та мільйони людей, залучених до примусової праці. Архів офіційно включений до престижного реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу».
Сьогодні кожен мешканець Закарпаття має шанс додати свою родинну історію до цього міжнародного реєстру. Це дозволить зберегти правду про минуле для майбутніх поколінь дослідників та нащадків. Участь у проєкті є добровільною та надзвичайно важливою для формування об’єктивної картини історії нашого краю.
Цікаво, що до цього ми повідомляли про на Пагорбі Слави в Ужгороді облаштовують сектор меморіальних поховань: що відомо.