Олена Мудра, знана на Закарпатті журналістка-розслідувачка, стала головним об’єктом професійно спланованої дискредитаційної атаки. Кампанія включала використання фальшивих заяв до правоохоронних органів, створення відеороликів за допомогою штучного інтелекту та масове поширення наклепів. Приводом для тиску стали її публікації про резонансне будівництво вітрової електростанції на високогір’ї.
Журналісти видання NGL.media самостійно виявили ключові докази, що вказують на організаторів цькування. Усі зібрані матеріали передали представникам поліції. Проте правоохоронна система протягом шести місяців не продемонструвала жодного прогресу у справі. Замість пошуку винних, поліція продовжує розслідування проти самої Олени за анонімним та безпідставним доносом.
Ситуація загострилася на тлі того, що Міністерство енергетики офіційно дозволило реалізацію скандального енергетичного проєкту. Це рішення фактично ігнорує численні застереження екологів та результати розслідувань журналістів про потенційну шкоду для природи регіону.
У середині літа минулого року до закарпатської поліції надійшла скарга на Олену Мудру та екологиню Оксану Станкевич-Волосянчук. Заявник, який назвався Маріком Федірком, звинуватив жінок у фінансових махінаціях. Він стверджував, що вони нібито привласнили грантові кошти, виділені на проведення екологічного заходу на полонині Руна.
Попри відверту абсурдність претензій, Ужгородське районне управління поліції миттєво відреагувало на звернення. Вже за два дні було відкрито кримінальне провадження за підозрою у шахрайстві. Ця справа залишається активною і сьогодні, створюючи постійний юридичний тиск на журналістку.
Аналіз NGL.media показав, що особи на ім’я Федірко Марік Васильович в Україні офіційно не існує. Адреса у Києві, вказана у листі, виявилася звичайним офісним приміщенням. Організація «ЛГБТ Актив Україна», яку нібито представляє автор, також не має державної реєстрації.
Конфлікт навколо будівництва ВЕС на полонині Руна
Дискредитація у правовому полі стала лише частиною масштабного тиску. Наклепницькі матеріали активно типово поширювалися через мережу сайтів-смітників та соціальні мережі. У Facebook створили профіль фейкового активіста, де замість справжнього фото використали знімок громадянина Бразилії.
Олена Мудра переконана, що ці події прямо пов’язані з її професійною зацікавленістю планами забудови Карпат вітряками. Вона зазначає, що головною метою замовників є повне усунення її від цієї теми. Психологічний тиск був надзвичайно важким, проте підтримка колег та правозахисників допомогла їй залишитися у професії.
Паралельно з інформаційними атаками, компанія «Вітряні парки України» розпочала судову тяганину. Підприємство подало два позови про захист ділової репутації. Один із них суд залишив без розгляду за ініціативою самого позивача. Другий позов був задоволений лише частково, і наразі триває апеляційний розгляд.
Представники компанії офіційно заперечують будь-яку причетність до цькування розслідувачки. Проте збіг обставин та інтенсивність атак вказують на зацікавленість сторін, що просувають будівництво.
Наприкінці червня 2025 року поліція все ж відкрила справу за фактом перешкоджання журналістській діяльності Олени Мудрої. Проте за вісім місяців слідчі не змогли ідентифікувати відправників листів чи власників ресурсів з наклепами.
Слід у місті Перечин та втрачені докази
Журналістське розслідування виявило, що паперовий донос до поліції відправили з відділення пошти у Перечині. Це містечко обладнане численними камерами відеоспостереження, розташованими біля міської ради. Записи з цих камер могли б легко викрити особу відправника.
Процес отримання відео став серйозним випробуванням. Міський голова Перечина Іван Погоріляк спочатку погодився допомогти журналістам. Проте, дізнавшись про деталі справи, він раптово змінив рішення та заборонив доступ до архівів. Це суттєво загальмувало процес ідентифікації підозрюваного.
Через бюрократичні затримки та зволікання поліції ключовий доказ було знищено. Міська рада відмовила адвокату у наданні записів, посилаючись на захист персональних даних третіх осіб. Коли поліція нарешті звернулася з офіційним запитом, термін зберігання відео вже вичерпався.
Таким чином, через бездіяльність місцевої влади та повільність слідчих, прямий доказ присутності зловмисника на пошті було втрачено назавжди. Це викликає серйозні запитання до об’єктивності правоохоронних органів у цьому регіоні.
Загадкова абонентка «Орися Б.»
NGL.media вдалося встановити номер телефону, який використовувався під час відправки рекомендованого листа. У месенджері Telegram цей номер зареєстрований на ім’я «Орися Б.». Протягом тривалого часу абонентка ігнорувала будь-які спроби зв’язку.
Експерти з Molfar Intelligence Institute з’ясували, що цей акаунт був створений спеціально під час початку кампанії. Він не має зв’язків з іншими соціальними мережами, що характерно для «одноразових» номерів. Поліція досі не перевірила дані банківської картки, якою оплачувалися поштові послуги.
На сьогодні правоохоронці Закарпаття лише очікують на результати експертиз публікацій у мережі. Вони не опитали власників сайтів та не з’ясували, хто оплачував рекламні кампанії проти журналістки. Така пасивність свідчить про відсутність реального бажання довести справу до кінця.
Тим часом масштабний проєкт на полонині Руна продовжує рухатися вперед. Уряд уже схвалив початок робіт. У планах забудовників — встановлення 334 вітрогенераторів на карпатських хребтах, що повністю змінить екосистему регіону.
Олександра Губицька, NGL.media
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що дострокове завершення сезону ковзанки Iceland в Ужгороді: пояснення організаторів.