У другій половині XIX століття Ужгород був центром ремесел, торгівлі та нових технологій. Саме в цю епоху тут жив і працював Жигмунд Лондон — людина, яка поєднала у собі точність ювеліра, новаторство фотографа та відповідальність міського діяча.
Досліджуючи архів газети «Ung», Володимир Хила вивчив окремі моменти життя одного з перших засновників фотостудії в Ужгороді.
Жигмонд Лондон: походження та бізнес
Жигмонд Лондон народився в селі Мад, орієнтовно у 1822–1823 роках. У переписі угорського єврейського населення 1848 року він вже фігурує як 25-річний ювелір — майстер із фахом і власним соціальним статусом в Унгварі.
Його дружиною була Софія Кепеш. У 1849 році в подружжя народилася донька Луїза. Родина Лондонів належала до середнього класу, який формував економічне й культурне обличчя Ужгорода.
Ювелірний магазин пропонував повний асортимент прикрас — від перснів і сережок до годинників і срібних столових приборів. Газетні оголошення підкреслювали конкурентну перевагу: ціни на 20% нижчі, ніж у Пешті та Відні.
Торгівля здійснювалася у книгарні зятя — Вільмоша Рота, що свідчить про добре вибудувану родинну комерційну мережу. У 1882 році Лондон переносить свою крамницю на Велику вулицю, до магазину годинникаря Вайса, навпроти римо-католицького костелу.
Фотографія: мистецтво нового часу
У 1865 році Жигмонд Лондон відкриває одну з перших фотостудій Ужгорода. Вона розташовувалась на вулиці Телекі, 528 (нині — вулиця Духновича). Студія діяла до 1890 року.
Це була сучасна на той час «üvegterem» — скляна фотостудія з великими вікнами, що дозволяли працювати з природним світлом. Світлини тут розфарбовували вручну, перетворюючи фотографію на витончене мистецтво.
У газеті «Ung» збереглися згадки про фотографів, які працювали в його студії: Decsey Ede з Будапешта (1878–1879), Podleszny András з Кошице (1882), Gévay Béla з Будапешта (1884), Perlgrund з Будапешта (1889).
Це були майстри з різних міст Австро-Угорщини, що свідчить: ужгородська студія Лондона була помітним професійним осередком, а не провінційною майстернею.
Відомий історик фотографії Габор Сіладьї у книзі «Історія угорської фотографії. Від металевої фотографії до кольорової» згадує лише дві фотостудії в Ужгороді серед 281 фотографів країни періоду 1862–1866 років: «В Ужгороді: London Zsigmond, Klein Márk.»
Це ставить Лондона в один ряд з піонерами угорської фотографії.
Міський діяч і «virilis»
У 1883 році Жигмонда Лондона обирають членом управлінського комітету Ужгорода — органу місцевого самоврядування, аналогу сучасної міської ради.
Як «virilis bizottsági tag» (член управлінського комітету, яка входила до органу місцевого самоврядування не через вибори, а завдяки високим податковим внескам і соціальному статусу), він був повноправним членом ради, мав право голосу й брав участь у вирішенні міських справ.
У червні 1885 року газета Ung повідомила трагічну новину, що Жигмунд Лондон помер від інсульту.
Жигмонд Лондон залишив після себе не лише фотографії та прикраси. Він залишив слід у міському просторі, в економіці, у візуальній пам’яті Ужгорода.