📌Uzhhorod Urban Mobility Forum 2025: перший день форуму
Як ми інформували, сьогодні, 3 вересня, в Ужгороді стартував III Всеукраїнський форум міської мобільності. Перший день відкрив серію дискусій про те, як зробити українські міста зручними, безпечними й доступними для всіх, навіть у час війни.
Нині відбулися три ключові панельні дискусії:
✔️«Плани сталої міської мобільності у світі: кращі європейські практики та уроки для України»;
✔️«Системний підхід до ПСММ: законодавче врегулювання та заохочення міст»;
✔️«Міська логістика майбутнього: інновації, екологія та ефективна доставка».
▪️Європейський досвід для українських міст
Перша панель була присвячена інтеграції європейських практик у розвиток української транспортної системи. Анталь Гертейш (CIVINET Magyar/Mobilissimus, Угорщина) презентував досвід своєї країни у впровадженні планів сталої міської мобільності. Ще з 2012 року в Угорщині почали застосовувати директиви ЄС у сфері транспорту, а вже з 2015-го розробка ПСММ стала обов’язковою умовою для модернізації міської мобільності. Серед найкращих прикладів – місто Егер, де поєднали оновлення автобусної мережі з розробкою комплексного плану мобільності. Важливим стало те, що мешканців активно залучали до процесу: проводили громадські слухання, онлайн-зустрічі, навіть вуличні інтерв’ю. Такий формат діалогу з містянами дозволив зробити стратегію максимально близькою до їхніх потреб. Ще один приклад – Естергом, невелике місто на кордоні зі Словаччиною з населенням лише 8 тисяч осіб. Попри виклики, громада змогла розробити дієвий план мобільності, орієнтований на доступність і безбар’єрність. Особливо показовим став досвід проєкту Sunrise, де фахівці тестували рішення разом із маломобільними групами населення: зокрема, влаштовували прогулянки містом із незрячими людьми та людьми на кріслах колісних.
Даніель Радай, заступник мера Будапешта, 8 квартал, урбаніст і архітектор за освітою, в останні 6 років працює на цій посаді й багато уваги приділяє питанням сталої міської мобільності. Він поділився досвідом трансформації 8-го кварталу Будапешта.
Передусім пан Радай описав сам квартал. Це серце міста, одна з найбільш густонаселених його частин. Тут мешкають люди різного віку, соціального статусу й національностей. До цього додається постійний тиск ремонтних робіт і значне транспортне навантаження.
💬«Ця частина Будапешта виглядає так, як багато міст у Східній Європі, – зазначив він. – Забагато автомобілів, а від цього страждають усі: і місцеві жителі, і туристи, і маломобільні групи. Ми вирішили змінити філософію розвитку й поставити в центрі не машини, а людей».
У кварталі взяли за основу кращі практики європейських міст і навіть скористалися досвідом британських урбаністів. Так з’явилася стратегія розвитку кварталу на одній сторінці. Вона включала три прості, але принципові пункти:
• уповільнення автомобільного руху;
• пріоритет для пішоходів;
• зменшення кількості машин.
💬«Ми справді дотримуємося цього односторінкового документу, – наголосив Радай. – А з 2019 року доповнили його ключовими елементами – орієнтуємось в пріоритеті на пішохода, на людей на кріслах колісних, батьків з дітьми та на озеленення».
Економіка міста й країни зростає тоді, коли люди мають можливість швидко, зручно та безпечно пересуватися з пункту А в пункт Б. Ідеться не лише про швидкість, а й про безпеку, інклюзивність та екологічність. Про те, як Україна працює над цим, розповів заступник Міністра Міністерство розвитку громад та територій України Сергій Деркач.
За словами урядовця, фокус планів сталої мобільності на державному рівні має бути зосереджений на розвитку транспорту, яким користується більшість громадян, — передусім громадського, включно із залізничним.
«Ми насамперед працюємо над реформою автобусних перевезень, зокрема й міжнародних. Ця реформа назріла давно, особливо з огляду на те, що авіасполучення в Україні вже третій рік не працює», – наголосив Сергій Деркач.
Цифри, які говорять самі за себе
Сьогодні 91% українців подорожують за кордон автомобілями чи автобусами, і лише 9% обирають залізницю. Потоки пасажирів обчислюються мільйонами: у 2023 році кордон перетнули близько 30 мільйонів осіб.
За словами заступника міністра, нині Україна працює одразу у трьох стратегічних напрямах.
1. Європейська інтеграція.
Україна прагне до ЄС, а отже, повинна виконувати відповідні директиви й регламенти. Серед них – Vision Zero, стратегія нульової смертності на дорогах, та кліматичні зобов’язання: розвиток електротранспорту, мережі зарядних станцій, екологічних перевезень.
2. Соціальний вимір.
«Кожна людина повинна мати можливість дістатися з точки А в точку Б швидко, зручно, безпечно і недорого, – підкреслив Сергій Деркач. – Це питання інклюзивності. Приклад Ужгорода, де перевіряли безбар’єрність маршрутів у візках, показує правильний підхід. Але варто пам’ятати: якщо людина живе в передмісті, то вона також повинна мати доступний транспорт, який відповідає стандартам безбар’єрності. Інакше про рівні можливості говорити складно».
Він наголосив: завдання полягає не лише у створенні нової інфраструктури, а й у правильному балансі між транспортом та інфраструктурними рішеннями.
3. Фінансовий вимір.
«Плани сталої міської мобільності – це не лише стратегія для міста, а й потужний інструмент залучення інвестицій. Вони презентуються міжнародним фінансовим інституціям та партнерам як конкретний і зрозумілий документ. Це суттєво збільшує шанси міст отримати підтримку та міжнародну технічну допомогу», – пояснив заступник міністра.
▪️Міська логістика: від викликів до інновацій
Друга панель була зосереджена на темі міської логістики та доставки «останньої милі». Учасники – представники Uklon, Інституту міста, Федерації транспорту та довкілля та громадські активісти – говорили про:
• скорочення викидів і впровадження екологічних інновацій у транспорті;
• нові моделі доставки в умовах динамічного зростання міст;
• роль платформ райдхейлінгу в оптимізації міської мобільності;
• можливості для муніципалітетів підтримувати інноваційні рішення бізнесу.
Представили, зокрема План сталої міської мобільності Львівської громади, розповіли про впровадження електронного квитка, нові стандарти організації паркування у Львові, модернізацію транспортної системи та інноваційні підходи до забезпечення безпеки вуличного простору.
▪️Законодавча база та виклики для українських міст
Третя дискусія стосувалася нормативного врегулювання. Спікери з Міністерства розвитку громад і територій України, міських рад і транспортних департаментів підкреслили: без законодавчої підтримки ПСММ українським громадам буде складно впроваджувати системні зміни.
Йшлося про необхідність чітких механізмів фінансування, законодавчих стимулів для міст, а також створення єдиних стандартів, які допоможуть громадам розробляти сучасні та життєздатні стратегії мобільності.
☝️Попереду – ще більш насичена програма
Завтра форум продовжить роботу. У програмі, зокрема, крім панельних дискусій, й два практичні воркшопи: один охопить тему транспортного моделювання, а другий, на площі Театральній, об’єднає фахівців, представників міської влади та громадськість для спільної роботи над реальним міським простором.
Організаторами форуму виступають Ужгородська міська рада, Львівська міська рада, City Institute/Інститут міста, Комунальне Підприємство “Ужгородський муніципальний транспорт” та мережа CIVINET Ukraine.
Серед партнерів і спонсорів форуму – готелі «Ужгород» та Old Continent, компанії Gazda, Jet Rides, Apartel Resorts, AVTEK, Uklon, X24 АСОП, Otokar, Skoda Electric, EasyPay, Vipos, Villa UA, крафтова пивоварня «Ципа», «Франківський дім», Dastor, GIS/MicroGIS, Electron, «Крайна», Vevi, Zezman Group, AVE Ужгород, Беспалов Лаб та Daytona Development Company.
