Колекцію воскових свічок “Зв’язок” як сувенір, що несе сенси закарпатського вівчарства, презентували днями в артпросторі “Ліс” в Ужгороді. Вівчар, бабуся-пряля, овечка та вівчарський собака — чотири фігурні свічки з воску розповідають свою непросту історію — їх змоделювала та вилила засновниця артпростору Юлія Дуб. Каже: “романтика” життя родини вівчаря їй знайома, бо ще з дитинства проводила канікули в прадіда-вівчаря та прабабки у Брустурах на Тячівщині і бачила його зсередини.
— Таке цікаве дійство, коли овець вели на полонину, особливо для дитини було незабутнім і вражаючим. І зараз, коли я бачу овець в полонинах, у горах, то це підіймає теплі спогади, які з часом, з віком відійшли в глибини пам’яті. І коли почалась повномасштабна війна, то, гадаю, багато людей відчули потребу згадати своє коріння, згадати, хто ми є, звідки ми походимо. Цей зв’язок поколінь, несвідомо став нас вабити.
Історія проєкту та просвітницький момент
Спогади про бабку, яка вчила її прясти в дитинстві, не залишали Юлю Дуб у спокої, тож вона, поїхавши до рідних на Тячівщину, які тримають вівців, попросила стару куделю. Вже в Ужгороді змоделювала чотири образи майбутніх свічок та попросила краєзнавця Михайла Марковича написати чотири тексти до кожної постаті в цій вівчарській історії.
— Мені важливі речі, які мають просвітницький сенс, — каже Юля Дуб. — Тому тепер у нас фактично є одна загальна історія, яка розбита на чотири окремі фрагменти. До дідуся вівчаря іде історія про те, як живуть вівчарі в полонині, який їхній побут, їхня рутина, як вони там працюють. До бабусі-прялі і додається історія про те, чим живе жінка вівчаря, як вона обробляє вовну тощо. До овечки ми додали розповідь про гуню, коцування, як її створюють, а до вівчарського пса — про особливості виховання цих собак, тому що це не просто домашній собака, це собаки, які виховувалися з отарою, вони асоціювали себе з отарою і, відповідно, тому могли дуже добре виконувати функцію захисту всієї отари.
500-річна традиція вівчарства чекає на визнання ЮНЕСКО
На презентацію проєкту “Зв’язок” в артпростір “Ліс” привезли кількох ягнят, яких прилатували в невеликому загончику з сіном, відвідувачі мали змогу взяти в руки куделю, вовну. Михайло Маркович та туризмознавець Олександр Коваль розповіли про вівчарство та ремесла, які з ним пов’язані.
— Вівчарство — це щоденна праця, — каже він. — Цій традиції, незмінній для Рахівщини, Тячівщини, понад 500 років. На висоті понад 1700 метрів, де сонце засліплює та смажить, дують вітри, чи дощить де ранок починається раніше, а вечори пахнуть димом і травою, пастух щодня проходить по 15–20 кілометрів. Вгору і вниз. У дощ, у спеку, коли мокрі ноги, холод, сумка на плечах. Це не просто робота. Це життя. З ритмом природи, з її примхами, її дарами. Це нематеріальна культурна спадщина Карпат, яку, очікуємо, вже за два роки визнає ЮНЕСКО. Найцінніше це те, що вівчарі на полонині виготовляють сир. Не в цеху і не за рецептом з книжки, а з пам’яті, зі своїми ритуалами, традиціями, легендами, коломийками, жартами та спогадами.
Сенсові сувеніри із Закарпаття
Дизайн упаковки для кожного персонажа історії про вівчарство зробила ужгородська художниця Олександра Федоришина.
— В цьому проєкті все детально продумано і разом з тим це на 100% закарпатський продукт, тому що над ним працювали закарпатці, — каже Юлія Дуб. — Навіть до того моменту, що все друкувалося тут в Ужгороді, а не замовлялося де-інде. Ми взяли сенсовно теплу ціннісну історію, додали просвітницький компонент, який допомагає зберегти знання і поширювати цінність закарпатського вівчарства. Запакували це в красиву якісну дизайнерську упаковку і отримали дуже цінний сувенір із Закарпаття — наповнений сенсом, з історією і має красивий вигляд. Це фактично перший крок в історії нашого виробництва по створенню отаких сенсових сувенірів.
Юля Дуб каже: в артпросторі тепер готують наступну серію сувенірів з кераміки, працюють над історією, упаковкою та текстом. Таким чином намагаються посунути ринок дешевих китайських сувенірів, пропонуючи натомість цінні сенсові сувеніри із Закарпаття.
Наразі воскові свічки проєкту “Зв’язок” в коробці з відповідною текстовою історією можна придбати в артпросторі “Ліс” — як окремі фігурки, так і всі чотири разом. Вже незабаром вони з’являться у продажу в туристичних локаціях Ужгорода та Мукачева та з часом в інших містах Закарпаття.