«Кожна дитина заслуговує на сім’ю» – головна теза, яку обговорювали 22-го липня під час брифінгу на тему «Розвиток сімейних форм виховання: виклики та можливості для громад Закарпаття». Спікери Закарпатського обласного центру соціальних служб розповіли про роботу у громадах та дали поради, як можна краще допомогти дітям, що втратили батьківську опіку.
Ухвалений у липні регіональний план передбачає, що кожна дитина має виховуватись у сімейному оточенні – лише так враховуються її фізіологічні та емоційні потреби. За словами заступниці директора Закарпатського обласного центру соціальних служб Олени Андришин усиновлення – найкраща форма сімейного виховання, проте діють й інші: прийомні родини, дитячі будинки сімейного типу, опіка та патронатні родини – екстрена підтримка дітей у кризових ситуаціях.
Важливість патронатних родин підкреслила начальниця відділу підтримки та популяризації сімейних форм виховання Закарпатського обласного центру соціальних служб Оксана Данило. В області діє 12 таких родин, які тісно співпрацюють з громадами. Дітям надається догляд, комплексна підтримка та швидка допомога.
За даними служб, для якісної підтримки потрібно, щонайменше, 400 соціальних фахівців, коли наразі працюють лише 75. З метою популяризації, служби планують проводити інформування населення про сімейні форми виховання. Якщо дитина і була позбавлена батьків, нехай вона опиниться у новій сім’ї, каже Олена Андришин.
Сьогодні в активному процесі розвитку нова форма – наставництво, розповіла практична психологиня організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Закарпатського обласного центру соціальних служб Адріана Камінська-Святогор. Наставник стає для дітей головною підтримкою – ділиться досвідом, розвиває соціальні навички та допомагає обрати професію. Такі діти мають хорошу самооцінку, відкриті та комунікативні. Наставництво діє тільки в інституційних закладах, які закривають лише мінімальні потреби своїх вихованців.
Професіоналом бути необов’язково, додають учасниці брифінгу. Повнолітні громадяни можуть звернутись до місцевої служби у справах дітей та після навчання стати опікунами, наставниками або патронатами. Залежно від форми, приймаючі особи отримують або заробітну плату, або виплати від держави.
Важливо розуміти, що превентивні заходи теж важливі. Долучитися може кожен – поширити інформацію, підтримати дітей та опікунів або обрати зручну для себе форму сімейного виховання дітей.