Наші підписники нагадали історію про одіозного суддю Тамаза Деметрадзе, прізвище якого знову гучно лунає в інфопросторі.
Саме він відпустив на волю організаторів контрабандного тунелю, який, за оцінками, приносив контрабандистам до 50 мільйонів євро збитків для Словаччини щороку.
У 2012 році на кордоні між Україною та Словаччиною виявили високотехнологічний підземний тунель довжиною близько 700 метрів. Він з’єднував приватний будинок на околиці Ужгорода з територією підприємства на словацькому боці. Усередині курсував мініелектропоїзд із 18 вагонетками, якими перевозили сигарети, наркотики та навіть людей.
Під час обшуків виявили:
• понад 40 тисяч блоків сигарет,
• кокаїн у замаскованих сховищах,
• паспорти громадян Південно-Східної Азії з документами біженців,
• високотехнологічну “апаратну”, яка керувала всім процесом.
Затримали двох братів — Михайла та Василя Малешів, підприємців із Закарпаття. Прокуратура вимагала по 8 років ув’язнення за контрабанду наркотиків, підакцизу, захоплення земельної ділянки та самочинне будівництво.
Але суддя Тамаз Деметрадзе замість вироку відклав засідання, а через два місяці змінив кваліфікацію справи. Один із братів раптово згадав, що «знайшов білий порошок взимку біля ставка й викинув у сміття». І цього вистачило, аби зняти головне обвинувачення — контрабанду наркотиків.
У підсумку:
• обидва фігуранти отримали умовні строки (по 3 роки з випробувальним терміном),
• арештоване майно повернули,
• жодної апеляції не подала ні прокуратура, ні захист.
Це рішення викликало гостру хвилю обурення у суспільстві. Люди публічно ставили питання: кого купили — суддю, прокурорів чи всіх разом? Бо таке покривання міжнародної афери, яка зробила з України посміховисько на весь світ, — це правовий сором і зрада інтересів держави.
Тунель, який обговорювали всі європейські ЗМІ, став символом контрабанди на Закарпатті. І замість реального покарання — маємо класичну відмазку «стрілочників», які з іронією вийшли з зали суду, не сказавши журналістам ані слова. А Феміда — опустила очі.