Пам’ятка архітектури національного значення Горянська ротонда розташована в Ужгороді у мікрорайоні Горяни. Італійське слово “ротонда” перекладається як “кругла” і дає назву такому типу церков.
“Пам’ятка дуже важлива, оскільки не так багато в Україні збережено пам’яток такого часу. За значимістю — це третя пам’ятка, можливо, після Софії Київської і Кирилівської церкви в Києві, де є давні розписи”, — розповів мистецтвознавець Михайло Сирохман.
Горянська ротонда. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
За словами Михайла Сирохмана, унікальні фрески храму протягом останнього століття досліджували мистецтвознавці та історики.
“Михайло Приймич проаналізувавши фрески, дійшов висновку, що стінопис у ротонді датований 13 — 14 століттям. А прибудована прямокутна нава — там малювання скоріше всього 15 століття, або 14-те століття. Там є різні версії, всі не переповісти, але ось такі часові рамки можна виставити”, — каже мистецтвознавець.
Фрески Горянської ротонди. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Кілька років тому пам’яткою зацікавилися брати Леонід та Іван Ільки. Вони захопилися ідеєю оцифрувати унікальні фрески й для цього написали грант.
“Концептуально проєкт розроблявся декілька років. Ми 2-3 роки думали над ідеєю, пробували технології, робили помилки, міняли технології, робили інженерні рішення. А потім змогли предметно і не по-аматорськи підійти, коли змогли отримати грант від УКФ”, — розповів комунікаційний менеджер проєкту Леонід Ілько.
За словами Леоніда Ілька, Український культурний фонд виділив майже 20 тисяч євро на реалізацію проєкту. Угоду підписали у червні, завершується вона 11 листопада. За цей час Леонід та Іван провели необхідні дослідження і 26 жовтня презентували оцифровану версію фресок і самої ротонди.
“Ми використовували дуже складні передові технології. Перш за все, ми можемо говорити про лазерне сканування і про фотограмметрію. У нас була ціла машина апаратури, яку ми постійно мали возити туди-сюди. Це був дуже працемісткий процес це все відзняти. Це досить складна архітектурна форма і треба було, розуміючи який фінальний результат має вийти, зрозуміти, як до цього підійти. Я думаю, це був один із перших складних моментів, коли ми мали розуміти як саме ми це маємо відзняти”, — додав керівник і 3D-дизайнер проєкту Іван Ілько.
Іван Ілько, Богдан Савула, Леонід Ілько. Суспільне Ужгород
Роботи тривали майже чотири місяці. Відтак дослідники презентували сайт, де у вільному доступі є художні фотографії ротонди та фресок, 3D-моделі та віртуальні екскурсії.
“Були дві мети: популяризувати саму пам’ятку, а також забезпечити науковців і потенційних дослідників матеріалами для наукових досліджень. Ми зробили високо роздільну передачу фресок і по кольору, і по чіткості. Тобто тепер люди зі всього світу можуть використовувати наші напрацювання для того, щоб робити наукові проєкти і досліджувати фрески. Також це може бути підґрунтям для майбутнього проєкту реставрації”, — сказав Леонід Ілько.
Михайло Сирохман зауважив, що подібного повного дослідження Горянської ротонди, як зараз, з таким повним розкриттям через цифрові технології, ще не було.
Фрески Горянської ротонди. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Горянська ротонда є чинним храмом Мукачівської греко-католицької єпархії. За словами настоятеля храму Богдана Савули, побачити фрески часто приїжджають туристи з-за кордону, зокрема із США та Австралії.
Горянська ротонда. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
На сайті проєкту “Горянська ротонда. Цифровий вимір” є напрацьовані матеріали разом зі статтею Михайла Приймича про пам’ятку та її переклад на англійську від Михайла Сирохмана.
Раніше наше видання інформувало, що власницю собак, що нападали на ужгородців, притягнули до відповідальності.