В Ужгороді відбувся “круглий стіл” до сторіччя дослідника давньої літератури Закарпаття Василя Микитася

Автор біобібліографічного покажчика й ґрунтовної розвідки про вченого Іван Хланта розповів про роботу над книжкою та про праці Василя Микитася, які не втратили свого значення з плином часу. Надія Ференц, доцентка кафедри української літератури УжНУ, на якій в 1955-1970 роках працював Василь Микитась, розповіла, яким блискучим лектором він був, і показала на зустрічі цікавий лист ювіляра до свого чоловіка, доцента Юрія Балеги.

Своїми думками про роль і значення вченого в дослідженні літературного процесу Закарпаття поділився кандидат філологічних наук Іван Сенько та письменник і журналіст Олександр Гаврош, який виступив ініціатором “круглого столу”. Про серії публікацій вченого на сторінках «Закарпатської правди» розповіла наукова редакторка Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка Іванна Когутич-Гаврош. Професор Сергій Федака підкреслив вплив вченого на його батька Дмитра, який був учнем Василя Микитася і редактором багатьох книжкових видань.

Василь Микитась першим описав давні рукописи й стародруки, що зберігаються в бібліотеці Ужгородського університету та в Закарпатському краєзнавчому музеї. Ще в 1960-х роках написав монографії про письменників О. Духновича, М. Андреллу, Ф. Потушняка, які досі не втратили свого значення. Дав осяжну картину літературного процесу на Закарпатті в минулих століттях, яка великою мірою залишається без змін.

Учасники заходу закликали написати спомини та опублікувати матеріали, пов’язані із життям та творчістю відомого науковця.

^{Олександр Гаврош та Іван Хланта під час “круглого столу” до 100-річчя Василя Микитася}

^{Іван Хланта представляє одну з книжок Василя Микитася}

^{Надія Ференц ділиться спогадами про колегу і вчителя}

^{Лист Василя Микитася до літературознавця, доцента УжНУ Юрія Балеги}

^{Іван Сенько розглядає біобібліографічний покажчик про Василя Микитася}

^{Доповідачі “круглого столу” до сторіччя Василя Микитася}