back to top
21 C
Uzhhorod
Неділя, 31 Серпня, 2025

Спростовуємо стереотип: в Ужгороді всі говорять російською або угорською, української дуже мало

 

 

Стереотип — це усталений шаблон мислення, забобон, який як правило, не має безпосереднього відношення до реальності. Тобто, це спрощене розуміння діяльності. Часто через стереотипи формуються упереджене ставлення до різних суспільних груп — етнічної, релігійної спільноти, професійної спільноти, населення чи країни тощо, тому їх необхідно спростовувати.

У рамках міжредакційного челенджу “Міфологія українських міст” (#міжнамимістами) від VoxCheck ми спростуємо один зі стереотипів про Ужгород.

Стереотип про не українськомовний Ужгород

Ми опитали наших читачів на фейсбуці, і виявилося, що одним з найбільш поширених стереотипів про Ужгород є те, що тут ніби то мало української, всі говорять російською або угорською. Нібито це пов’язано з угорським впливом тут, а після початку повномасштабного — приїздом значної кількості вимушених переселенців з російськомовних регіонів.

Спростовуємо.

Напевно, будь-хто, хто хоч раз був в Ужгороді, здивується цьому стереотипу. Звичайно, на вулицях найзахіднішого українського обласного центру можна почути різні мови, в тому числі й російську, угорську, а ще романі (ромська мова), англійську та хінді (переважно від студентів з Індії, які навчаються в УжНУ).

Але, без сумніву, найчастіше тут звучить українська мова та її неповторний закарпатський діалект. Визнаємо, часто досить незрозумілий для тих, хто не чув його раніше.

Але будьте певні, до кого б з ужгородців ви не звернулися українською — в установі, кафе чи на вулиці — вас всі зрозуміють.

І це не тільки наша думка, як ужгородців. Це статистика.

Kids

Фото: Сергій Денисенко

 

Мова цифр: скільки людей розмовляють українською

  1. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, 77,55% ужгородців вважали рідною мовою українську, 12, 4% — російську, 7,03% — угорську.
  2. За підсумками аналітичного огляду «Становище української мови в Україні у 2014-2015 роках», що базується на даних державної статистики, соціології та власних моніторингових досліджень, здійснених волонтерами в усіх регіонах України, яке оприлюднив рух «Простір свободи», 79% ужгородців розмовляють українською вдома. Тоді, у 2015 році, Ужгород посів сьоме місце з-поміж обласних центрів України за результатами опитування.

table a

  1. У 2020 році на Закарпатті пройшов форум розвитку Закарпатської області Re:Open Zakarpattia. У рамках цього форуму протягом 24 серпня – 6 вересня 2020 року Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології опитали 1000 мешканців Закарпатської області. Це перше настільки масштабне та глибоке опитування в Закарпатській області за останні 10 років, наголошують у Фонді «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Дослідження не показало, що на Закарпатті існує ворожнеча на мовному чи національному ґрунті.

До того ж, з 16 січня 2020 року в Україні почала діяти норма у про мову, яка передбачає першочерговість обслуговування споживачів в Україні саме українською мовою. Відтоді із Закарпаття не надійшло жодної скарги щодо порушення цієї норми закону, — це у 2021 році підтвердив у коментарі мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Це дещо дисонує з доволі популярною думкою про те, що у найзахіднішій області України представники нацменшин (угорської, румунської, словацької чи інших), мовляв, не володіють українською та виступають проти її вивчення та використання.

Чи став Ужгород російськомовним після переїзду сюди вимушених переселенців з російськомовних регіонів?

Ми не натрапили на дослідження, які б хтось проводив по цій темі від 24 лютого 2022 року. Але ми запитали мовознавицю, професорку кафедри соціології та соціальної роботи УжНУ Галину Шумицьку.

— Внутрішні переселенці, а їх в Ужгороді близько 70 тисяч, приїхали з різних регіонів, переважно східних та південних. І вони переважно російськомовні в побуті. Що я маю на увазі? Більшість із них знають українську і майже вільно нею спілкуються в офіційних комунікативних ситуаціях чи просто з малознайомими українськомовними. У своєму ж середовищі все одно надають перевагу російській.

Йдеться переважно про мовну звичку, вироблену роками, а не якісь ідеологічні чи мовні упередження, якщо говоримо про дорослих. Діти й молодь вчаться швидко й української, й англійської. Правда, трапляються випадки, коли навіть літні люди приймають рішення про цілковитий перехід на українську, навіть змінюють свої імена (щоб відмежуватися від старого життя і пов’язаного з ним травматичного досвіду).

Такі висновки роблю на основі соцопитувань методом глибинних інтерв’ю, які разом з колегами записуємо, опитуючи охочих розповісти про свій мовний досвід. Питальник розроблений у рамках міжнародного наукового проєкту, спрямованого від початку роботи на опитування представників національних спільнот, які проживають на Закарпатті. Коли ж почалося повномасштабне вторгнення, було прийнято рішення, причому зі згоди наших європейських партнерів, про те, що цільовою аудиторією стають внутрішні та зовнішні переселенці. Ще дві наукові групи працюють в Україні (Ізмаїлі та Києві), інші дослідники – у різних європейських країнах.

— Що б я хотіла зауважити: ця ситуація певним чином вплинула на місцеве населення. Якщо до війни практично кожен ь переходив на мову співрозмовника, якщо знав її, то тепер ця звичка ввічливості не поширюється на російську. Тобто навряд чи хтось зробить зауваження російськомовній людині, але говорити продовжить по-своєму.

Звідси висновок наступний: Ужгород — місто українськомовне, будь-хто, хто спілкується тут українською, порозуміється.

 

Останні новини
Схожі новини