Пам’ятка архітектури національного значення Горянська ротонда розташована в Ужгороді у мікрорайоні Горяни. Італійське слово “ротонда” перекладається як “кругла” і дає назву такому типу церков.
“Пам’ятка дуже важлива, оскільки не так багато в Україні збережено пам’яток такого часу. За значимістю — це третя пам’ятка, можливо, після Софії Київської і Кирилівської церкви в Києві, де є давні розписи”, — розповів мистецтвознавець Михайло Сирохман.
Горянська ротонда. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
За словами Михайла Сирохмана, унікальні фрески храму протягом останнього століття досліджували мистецтвознавці та історики.
“Михайло Приймич проаналізувавши фрески, дійшов висновку, що стінопис у ротонді датований 13 — 14 століттям. А прибудована прямокутна нава — там малювання скоріше всього 15 століття, або 14-те століття. Там є різні версії, всі не переповісти, але ось такі часові рамки можна виставити”, — каже мистецтвознавець.
Фрески Горянської ротонди. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Кілька років тому пам’яткою зацікавилися брати Леонід та Іван Ільки. Вони захопилися ідеєю оцифрувати унікальні фрески й для цього написали грант.
“Концептуально проєкт розроблявся декілька років. Ми 2-3 роки думали над ідеєю, пробували технології, робили помилки, міняли технології, робили інженерні рішення. А потім змогли предметно і не по-аматорськи підійти, коли змогли отримати грант від УКФ”, — розповів комунікаційний менеджер проєкту Леонід Ілько.
За словами Леоніда Ілька, Український культурний фонд виділив майже 20 тисяч євро на реалізацію проєкту. Угоду підписали у червні, завершується вона 11 листопада. За цей час Леонід та Іван провели необхідні дослідження і 26 жовтня презентували оцифровану версію фресок і самої ротонди.
“Ми використовували дуже складні передові технології. Перш за все, ми можемо говорити про лазерне сканування і про фотограмметрію. У нас була ціла машина апаратури, яку ми постійно мали возити туди-сюди. Це був дуже працемісткий процес це все відзняти. Це досить складна архітектурна форма і треба було, розуміючи який фінальний результат має вийти, зрозуміти, як до цього підійти. Я думаю, це був один із перших складних моментів, коли ми мали розуміти як саме ми це маємо відзняти”, — додав керівник і 3D-дизайнер проєкту Іван Ілько.
Іван Ілько, Богдан Савула, Леонід Ілько. Суспільне Ужгород
Роботи тривали майже чотири місяці. Відтак дослідники презентували сайт, де у вільному доступі є художні фотографії ротонди та фресок, 3D-моделі та віртуальні екскурсії.
“Були дві мети: популяризувати саму пам’ятку, а також забезпечити науковців і потенційних дослідників матеріалами для наукових досліджень. Ми зробили високо роздільну передачу фресок і по кольору, і по чіткості. Тобто тепер люди зі всього світу можуть використовувати наші напрацювання для того, щоб робити наукові проєкти і досліджувати фрески. Також це може бути підґрунтям для майбутнього проєкту реставрації”, — сказав Леонід Ілько.
Михайло Сирохман зауважив, що подібного повного дослідження Горянської ротонди, як зараз, з таким повним розкриттям через цифрові технології, ще не було.
Фрески Горянської ротонди. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
Горянська ротонда є чинним храмом Мукачівської греко-католицької єпархії. За словами настоятеля храму Богдана Савули, побачити фрески часто приїжджають туристи з-за кордону, зокрема із США та Австралії.
Горянська ротонда. Суспільне Ужгород/Тетяна Рожновська
На сайті проєкту “Горянська ротонда. Цифровий вимір” є напрацьовані матеріали разом зі статтею Михайла Приймича про пам’ятку та її переклад на англійську від Михайла Сирохмана.