Автор біобібліографічного покажчика й ґрунтовної розвідки про вченого Іван Хланта розповів про роботу над книжкою та про праці Василя Микитася, які не втратили свого значення з плином часу. Надія Ференц, доцентка кафедри української літератури УжНУ, на якій в 1955-1970 роках працював Василь Микитась, розповіла, яким блискучим лектором він був, і показала на зустрічі цікавий лист ювіляра до свого чоловіка, доцента Юрія Балеги.
Своїми думками про роль і значення вченого в дослідженні літературного процесу Закарпаття поділився кандидат філологічних наук Іван Сенько та письменник і журналіст Олександр Гаврош, який виступив ініціатором “круглого столу”. Про серії публікацій вченого на сторінках «Закарпатської правди» розповіла наукова редакторка Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Ф. Потушняка Іванна Когутич-Гаврош. Професор Сергій Федака підкреслив вплив вченого на його батька Дмитра, який був учнем Василя Микитася і редактором багатьох книжкових видань.
Василь Микитась першим описав давні рукописи й стародруки, що зберігаються в бібліотеці Ужгородського університету та в Закарпатському краєзнавчому музеї. Ще в 1960-х роках написав монографії про письменників О. Духновича, М. Андреллу, Ф. Потушняка, які досі не втратили свого значення. Дав осяжну картину літературного процесу на Закарпатті в минулих століттях, яка великою мірою залишається без змін.
Учасники заходу закликали написати спомини та опублікувати матеріали, пов’язані із життям та творчістю відомого науковця.
Олександр Гаврош та Іван Хланта під час “круглого столу” до 100-річчя Василя Микитася
Іван Хланта представляє одну з книжок Василя Микитася
Надія Ференц ділиться спогадами про колегу і вчителя
Лист Василя Микитася до літературознавця, доцента УжНУ Юрія Балеги
Іван Сенько розглядає біобібліографічний покажчик про Василя Микитася
Доповідачі “круглого столу” до сторіччя Василя Микитася