Закриття студії, де митці працювали з художнім металом, а з лютого 2022-го переформатувалися у військове мистецьке обʼєднання Шпор, команда митців відзначила проведенням виставки “Мій таємний сад”. Фінісаж (тобто закриття виставки) провели в останній день експозиції в Ужгородському скансені. “Попрощатися з важливим за допомогою мистецтва” — так означили характер виставки.
— Виставка “Мій таємний сад” — це партнерський проєкт між мистецьким об’єднанням “Шпор”, яке існувало 16 років на околиці Перечина та нашою Резиденцією, — пояснив керівник Резиденції “Вибачте, Номерів Немає”, яка організувала висавку, Петро Ряска. — Через певні економічні та військові аспекти життя країни вони змушені були залишити свою майстерню, в якій пропрацювали всі ці роки. Приміщення тепер перейшло у власність виробничого заводу, не впевнений точно, якого саме. Тому у виставці команда митців відтворила теплі згадки про цю майстерню і сад, який її оточував. Це спогад про цю локацію — архітектурну та творче місце сили для багатьох творчих людей.
Імпровізований садок посеред експозиції — це теж про локацію, пояснив Петро Ряска. Саме він “зав’язує” всю виставку і є центром експозиції. Скульптури саду і загалом експозиції створила художниця з Запоріжжя Ксенія Платанова. Всі дерева, які садили майстри зі “Шпору”, художниця відтворила в скульптурі.
Серія скульптур, які несуть каміння до саду, з експозиції “Час каміння”, які створили Ксенія Платанова та Андрій Стегура, теж мають неабиякий зміст. Петро Ряска розповів: у саду майстри зі “Шпору” влаштували свого роду лабіринт з каміння і щоразу докладали до нього нові камені, які їм привозили з різних міст і країн колеги-художники та митці.
На виставці були презентовані роботи Ксенії Платанової, Віктора Покиданця, Яна Потрогоша, Олега Путрашика та Андрія Стегури.