Непрацююча котельня у Малому Ґалаґові на розі вулиць О.Довженка/К.Лабик більше не буде засмучувати своїм виглядом містян та силовиків, вікна яких з УСБУ Закарпаття виходять акурат на занедбану будівлю. На її місці пропонують побудувати об’єкт «готельного типу, апартаментів, громадського будинку тощо, висотністю, що не перевищує 5 поверхів зі збереження традиційного характеру середовища історичного населеного місця з використанням підземного простору для влаштування паркінгу».
Про це стало відомо під час громадських обговорень містобудівної документації «Детальний план території, обмеженої вулицями Олександра Довженка, Івана Крилова, набережної Незалежності, вулицею Братів Бращайків» та звіту про стратегічну екологічну оцінку.
Скриншот з детального плану
В Ужгородській міській раді цю добудову у найвідомішому урядово-житловому кварталі Ужгорода Малий Ґалаґов, що претендує на внесення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, назвали «компенсаційною забудовою». Розробник документації стверджує, що проєктований об’єкт «гармонійно вписується в наявний архітектурний ансамбль, не порушуючи загальний стиль та характер забудови».
Натомість експерти зі спільноти Save Uzhhorod вважають, що презентований громадськості проєкт не відповідає критеріям ЮНЕСКО у частині появи сучасної архітектури в історичних середовищах, оскільки пропоноване будівництво не підтримує спадковість архітектурних і культурних традицій у Малому Ґалаґові, порушуючи встановлені там архітектурно-планувальні та композиційні правила, пропорційність та панорамний вигляд.
«Що ж хочуть вліпити у цей довершений архітектурний комплекс (Малий Ґалаґов – ред.)? Монстра, який порушує всі встановлені архітектурно-планувальні та композиційні правила цього історичного середовища.
Ба більше — за приклад висотності взяли сусідню будівлю, на якій у 2018–2019 роках було незаконно зведено надбудову і проти чого судилася сама міськрада, згодом успішно зливши справу в судах», – коментують експерти.
Пропозиція проєктанта і оцінка експертів Save Uzhhorod
Міський голова Ужгорода Богдан Андріїв має до сумнівної забудови у історичному кварталі зовсім не опосередковане відношення. І не тому, що є головою громади.
Власницею занедбаної котельні є головна бухгалтерка ПП «БУЛАВА УЖ 1», що входить до бізнес-групи «родини Андріїв», де ключовими особами є міський голова Ужгорода Богдан Андріїв та його рідний брат Андрій Андріїв, депутат Закарпатської обласної ради 5-8 скликань. Вона ж, Ковач, з 2019 року має право користування на земельну ділянку, на якій планують побудувати згадані 5-поверхові апартаменти із підземним паркінгом.
Котельню Тетяна Ковач отримала у оренду в 2016 році. За договором жінка зобовʼязалася відкрити там виставковий зал. Але весь цей час там була лише «виставка сміття». Тобто, договір оренди не виконувався, що мало бути підставою для його розірвання, як це вказано у самому документі. Однак, замість цього у 2019 році сесія міської ради дозволила викуп котельні «піджаку» свого голови Андріїва.
Скріншот з договору оренди
Котельня-«виставковий зал» в середині, осінь 2024 рік
Розробку детальних планів для будівництва 5-поверхових апартаментів із підземним паркінгом ініціювало сусіднє із занедбаною котельнею ОСББ «Довженка 5». ОСББ самостійно заплатило за розробку документації 140 тис. гривень.
На громадських слуханнях детального плану, які проходили двічі, громадськість внесла свої пропозиції, які тепер має розглянути проєктант.
У 2024 році обласний центр Закарпаття потопає у злочинному «тренді» багатоповерхової забудови. Практично усе будівництво здійснюється всупереч Генплану міста, однак це, все-одно, дозволяє залишатись правоохоронним органам осторонь: жоден розпочатий процес будівництва на незаконно відведених земельних ділянках, по факту, не був зупинений і майно не повернулось у власність громади.